День Святої Трійці святкується через 7 тижнів після Пасхи в пам’ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці.
День Святої Трійці (День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя, П’ятдесятниця) – одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа дванадесятих свят. В Україні Трійця є державним святом.
Назву П’ятдесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П’ятдесятниці, встановлене в пам’ять про дарування єврейському народові Закону при горі Синай. Воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Того дня всі апостоли разом із Божою Матір’ю й іншими учнями Христовими перебували в Єрусалимській світлиці. Була третя година дня, за єврейським часом, тобто, по-нашому – дев’ята година ранку. Раптом зробився шум з неба, ніби від сильного вітру, що несеться, і наповнився ним увесь будинок, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики, й почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі сповнилися Духа Святого й почали прославляти Бога на різних мовах, яких не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків у знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.
Перший день П’ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує на славу Пресвятої Тройці; і цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, — на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.
Святкування дня Святого Духа Церква починає, як правило, вечірнім богослужінням у день Трійці. На цьому богослужінні з колінопреклонінням читаються благальні молитви Василія Великого, в яких ми сповідуємо гріхи наші перед Отцем Небесним і, ради великої жертви Сина Його, благаємо помилування; просимо також Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа, на просвіщення і зміцнення душ наших, і, нарешті, молимося за спочилих батьків і братів наших, щоб упокоїв їх Господь у місці світлому, квітучому і спокійному.
Здавна існує традиція прикрашати в цей день будинки й храми зеленими гілочками та квітами. Звичай цей успадкований від Старозавітної Церкви, коли в день П’ятдесятниці будинки й синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, як при Синайській горі все квітло й зеленіло в день отримання Мойсеєм скрижалей Закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, згідно звичаю, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.
