Європейська мережа рад правосуддя (ENCJ) оприлюднила опитування суддів із 30 країн Європи. Україна вперше взяла участь у дослідженні й дістала один із найнижчих результатів серед учасників. Про результати опитування і вплив на судову систему написала суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук у блозі на фаховому порталі Pravo.ua.
Дослідження охоплювало оцінювання рівня незалежності суддів у власних очах, а також вплив зовнішніх чинників на судову систему, зазначила Барсук. В опитуванні взяло участь приблизно 500 суддів із різних регіонів України й понад 19 тис. європейських суддів.
“Ми вперше самі оцінили власну незалежність, але результати стали холодним душем. 5,9 бала з 10 – це найнижчий показник серед 30 європейських країн. Це сигнал, який судова влада не має права ігнорувати”, – написала суддя.
За її словами, найпромовистіший показник – це те, що 39% українських суддів відчувають тиск через загрозу дисциплінарної відповідальності. Це найвищий показник серед усіх країн Європи, у більшості інших держав лише приблизно 5% суддів вказали на такий тиск.
“Така ситуація сигналізує про серйозні проблеми у сприйнятті дисциплінарної процедури: вона сприймається як каральний інструмент, а не коригувальний. Частина цього сприйняття – наслідок глибоко вкоріненої колективної пам’яті професії. Судова влада довго існувала в умовах зовнішнього контролю: від “телефонного права” до “генеральної лінії партії”. Усе це сформувало травматичний досвід, який продовжує впливати на сприйняття навіть зараз, коли правила змінилися. І сьогодні, попри реформовані процедури, четверо з 10 українських суддів живуть із відчуттям, що дисциплінарні процедури можуть стати зброєю проти них, що вони мішень, а не гаранти балансу”, – ідеться в коментарі судді.
За даними опитування, 69% суддів вважають, що зміни в оплаті праці, пенсійному забезпеченні й віці виходу на пенсію за останні три роки негативно вплинули на їхню незалежність.
“Це також один із найвищих показників у Європі. Показово, що в деяких країнах ситуація з умовами праці покращується, наприклад, у Литві частка суддів, незадоволених умовами, зокрема оплатою, впала із 61% до 17%. Це зайвий раз демонструє, що належне реагування на виклики може швидко змінити настрої суддів. Україні варто взяти цей досвід на озброєння”, – зазначила Барсук.
56% українських суддів, як свідчить дослідження, відчувають тиск надмірного навантаження, це вдвічі більший показник, ніж серед їхніх колег у Європі.
“До всього цього додається фізична небезпека: 18% суддів зазнавали погроз або залякувань, 1% – фізичних нападів – це десь 50 суддів протягом останніх трьох років”, – підкреслила суддя.
Результати дослідження дадуть змогу фахівцям оцінити й удосконалити українську судову систему, заявила Барсук.
“Головний висновок цього дослідження не в цифрах. А в тому, що ми вперше відкрито подивилися на себе збоку. Поштовх до змін має йти зсередини самої суддівської спільноти. Адже судова влада – це передусім люди з етичними орієнтирами, професійною гідністю й особистою відповідальністю”, – наголосила вона.
