Унікальний міжнародний проєкт DRANICA.24 збирає знання про майстрів, які розвивають дерев’яні ремесла та працюють за старовинними технологіями у трьох країнах: Румунії, Україна та Угорщині. В Україні процес реалізовує Ужгородський національний університет.
Назва проєкту походить від слова назви традиційного дерев’яного покриття для хат. “Дранка”, або “драниця” — це дерев’яні дощечки, якими криють дах старовинних хат”, — пояснив Varosh науковий координатор проєкту від Закарпаття, кандидат історичних наук Павло Леньо.
Наразі команда реалізовує “польові роботи”. Дослідники їздять по області і збирають інформацію про всі види традиційних ремесел, пов’язаних з обробкою деревини: від виготовлення дерев’яних ложок до будівництва зрубних будинків за старовинними технологіями.
Як розповів Павло Леньо, який відповідає за дослідницьку частину проєкту, до сфери їхньої уваги потрапили бондарство, різьблення, лозоплетіння, виробництво традиційних музичних інструментів, столярка, реставрація старовинних виробів та багато іншого.
— Ми об’їздили всі райони Закарпаття. Спілкувалися з майстрами різних спеціалізацій – від тих, хто робить сопілки та ложки, до універсалів, які можуть збудувати дерев’яний будинок від початку до кінця, – розповідає Павло Леньо. — Проєкт пов’язаний саме з дерев’яними ремеслами, тобто нас цікавить усе, що пов’язано із виробами з дерева традиційним, не масовим шляхом. Тобто це має бути ручна робота, не масове виробництво на станках. В тому числі і лоза, лозоплетіння теж цікавить нас, меблі з лози, посуд.
Дослідників цікавлять майстри, які вміють майстерно робити різьбу по дереву і все, що з ним пов’язано: бочкарство, боднарство, виготовлення драниці, гонту, шингли, ложки, дерев’яний посуд, реконструкція старих дерев’яних речей. Павло Леньо зауважив: у румунів доволі поширеним є виготовлення дерев’яних скринь, у нас цього нема, хіба можуть реконструювати вже готовий такий виріб.
Тривожні відкриття та надихаючі історії
Під час польових досліджень дослідники виявили серйозну проблему: традиційні ремесла швидко зникають. Більшість майстрів – люди віком за 50 років. Дехто за час проєкту, на жаль, помер через похилий вік.
— Молодь майже не цікавиться цими ремеслами, — каже Леньо. — Це важка фізична праця, яка вимагає інвестицій у навички, інструменти та матеріали. А російська агресія ще більше погіршила ситуацію – багато майстрів воюють або призупинили свою діяльність. Наша мета не тільки зібрати інформацію про те, що у нас є, але якось трохи розвивати, поширювати її і надихати людей цим займатися.
Попри загальний занепад традиційних ремесел, є й позитивні приклади. Дослідники знайшли 25-річного майстра, який виготовляє сопілки з різних порід дерева, навіть екзотичних. Він розвиває свій бізнес, створюючи ексклюзивні вироби в автентичних коробочках зі столітнього дуба.
— Але він швидше виключення з правил — просто почав займатися різьбленням сопілок, захопився і тепер уже почав поступово розвивати свій бізнес. Робить для сопілки окрему скриню з дуба і виходить дуже гарний подарунковий варіант. Інший молодий майстер з Великого Бичкова поєднує державну службу з хобі – виготовленням різдвяних іграшок з ялинки, які розходяться швидше за гарячі пиріжки.
Цікавим трендом стала популярність виробів зі старого дуба, каже Павло Леньо. Кілька майстрів, зокрема релокант із Чернігова, скуповують столітні дерев’яні будинки та конструкції, даючи їм нове життя у вигляді меблів та посуду.
Про проєкт DRANICA.24
“Промоція дерев’яних виробів як елементів нематеріальної культурної спадщини Карпатського Єврорегіону” реалізується на Закарпатті з початку 2025 року. Ініціативу підтримує міжнародна організація HUSKROUA (Угорщина, Словаччина, Румунія, Україна), від України в ньому бере участь Ужгородський національний університет.
До складу української групи входять Оксана Свєженцева, Руслана Волошин, а також дослідники кафедр археології, етнології та культурології, романських мов та зарубіжної літератури Надія Керецман, Володимир Гуцул, Юрій Славік, Павло Леньо, Тарас Дацьо.
Протягом 2025 року закарпатська команда з п’яти дослідників провела інтенсивну роботу:
- Опрацьовано понад 130 наукових публікацій та кілька десятків архівних справ про дерев’яні ремесла регіону
- Записано інтерв’ю з близько 30-35 майстрами по всьому Закарпаттю
- Створено фото- та відеодокументацію про традиційні техніки роботи
- Запустили сторінку проєкту у Facebook, де регулярно публікуються матеріали про майстрів та їхні вироби
У 2026 році проєкт вийде на новий рівень:
- Організація майстер-класів за участю українських, угорських та румунських майстрів
- Запуск спеціалізованого сайту з базою даних про майстрів та їхні контакти
- Написання технічного посібника з дерев’яних ремесел англійською мовою
- Можливість для бажаючих пройти короткотермінові навчальні курси
Проєкт триватиме до кінця 2026 року, але дослідники планують продовжити польову роботу неофіційно, оскільки не встигають охопити всіх майстрів.
DRANICA.24 став продовженням успішного попереднього проєкту 2019-2020 років, присвяченого гастрономічній спадщині та крафтовим виробництвам. Тоді команда планувала створити туристичний маршрут через три країни, але пандемія COVID-19 завадила його реалізації.
Зоряна Попович, Varosh
Фото: зі сторінки УжНУ
Джерело: http://uzhgorod.net.ua/news/190813
