На Закарпатті триває робота над розробкою регіональної цільової соціальної програми «Молодь Закарпаття 2026–2030».
Її втілюють для того, аби на реальних прикладах якісно зібрати потреби молодих людей, котрі живуть, зокрема, у маленьких громадах. Документ базуватиметься на доказовій базі, яку зібрали фахівці – соціологи, фасилітатори, експерти з програмного планування й гендерно орієнтованого бюджетування.
Загалом до дослідження на Закарпатті долучилося 10 громад, у яких дві команди фасилітаторів провели точкові фокус-групи. Молодіжні працівники здійснювали виїзди в громади, аби докладніше дізнатися про потреби молоді віком від 14 до 35 років.
Також небайдужі долучалися до опитування, аби їхній голос був почутий і міг впливати на розвиток молодіжної політики регіону. Результати дослідження допоможуть визначити напрямок просування ініціативи в регіоні, щоб молодіжна політика впроваджувалася ефективніше й відповідала реальним запитам громад.
Заходи відбулися в Ужгородській, Тячівській, Чопській, Ясінянській, Перечинській, Виноградівській, Довжанській, Іршавській, Мукачівській та Свалявській громадах.
Чотири фасилітатори, які попередньо пройшли навчання від громадської організації «Молодіжна платформа», працювали безпосередньо «у полях». Відтак провели 11 фокус-груп із представниками молодіжних рад, організацій та місцевими жителями, які займають активну громадську позицію.
Серед фасилітаторів була Марія Манзюк, голова Молодіжної ради при Тячівській міській раді, учасниця Молодіжної ради при Закарпатській ОВА: «Спілкувалися з молоддю в невеликих громадах, намагалися зрозуміти, чим вона живе сьогодні. Говорили відверто про потреби, виклики. Запитували, чи бачать респонденти своє майбутнє вдома й загалом в Україні. Молодь акцентувала, що найбільше бракує освітніх гуртків, просторів, подій і можливостей для самореалізації. Йшлося й про недостатнє транспортне сполучення, погані дороги, відсутність дозвілля та інформації про можливості для молоді. Говорили також про психоемоційне здоров’я, потребу в підтримці, безпечному середовищі та спілкуванні без упереджень. Загалом ми мали щирий, відкритий діалог – без формальностей».
Отримані відповіді та зібрані потреби стануть основою для нової програми. Ці результати вже опрацьовують соціологи.
У фокус-групах брали участь від восьми до п?ятнадцяти людей. Як розповідає фасилітаторка, починали заходи зі знайомства. Спілкувалися з кожним. Проводили з учасниками флеш-інтерв’ю: ділили на три команди, які працювали в різних тематичних напрямках: обговорювали роль молоді в суспільному житті, зміцненні соціальної згуртованості; розвитку стійкості, безпечного середовища, психоемоційного благополуччя, самореалізації та економічної спроможності молодих людей.
Це дало змогу подискутувати на важливі теми щодо економіки, освіти, молодіжної політики й допомогти відчути, як необхідно долучатися до прийняття рішень у громаді. Спільно дійшли висновків, які конкретні кроки можна було б запровадити, аби покращити ситуацію до 2030 року.
Фасилітатори фіксували не лише відповіді, а щоб якісно проробити дослідження, оцінювали також і невербальну поведінку (як почуває себе цільова аудиторія). Це було завдання асистента під час модерації групи. Згодом соціологи готували технічний звіт та провели 5 регіональних консультації щодо потреб молоді.
Враженнями від ініціативи ділиться Вероніка Андрусик: «Участь у фокус-групі стала для мене цінним досвідом. На мою думку, це важливе дослідження, адже безпосередньо стосується розвитку молоді в нашому регіоні. Спочатку трохи хвилювалася, вперше долучилася до заходу подібного формату, але атмосфера зустрічі виявилася надзвичайно дружньою. Ми розглядали конкретні питання, які стосуються життя молоді в Закарпатській області: освіти, працевлаштування, можливостей самореалізації, дозвілля, участі в громадських ініціативах. Кожен учасник мав змогу висловитися, поділитися досвідом і баченням проблем, із якими стикається. Особливо цінним було те, що ми не лише озвучували труднощі, а й спільно шукали шляхи їх вирішення. У процесі дискусії вдалося визначити чимало актуальних проблем, які потребують системної уваги в регіональних програмах – від нестачі інформаційної підтримки молодих людей до необхідності створення більшої кількості можливостей для їхнього професійного та особистісного розвитку».
Паралельно з цими фокус-груповими дослідженнями тривало онлайн-анкетування. Участь у ньому взяло приблизно 300 осіб.
Загалом в Україні є національна програма, вона й слугувала основою для регіональних програм. Однак складність полягала в тому, що вона не могла охопити реальні точкові запити місцевих.
Зараз над дослідженням працює робоча група, у яку входять сім фахівців. Вони на основні зібраних даних формуватимуть один цілісний документ програми, яку невдовзі нададуть для погодження ОВА.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок у Львівській, Волинській та Закарпатській областях», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.
Карпатський Телеграф
Джерело: http://uzhgorod.net.ua/news/191078
