Сьогодні, у четвер, 1 травня 2025 р., на 106 році життя та 90 році чернечого життя померла найстаріша жителька Мукачівської громади — сестра Ольга Ладжун. Про це інформують пресслужби Мукачівської міськради та Мукачівської греко-католицької єпархії.
Марія – майбутня с. Ольга – народилась 10 червня 1919 р. в християнській сім'ї в с. Руські Комарівці, що недалеко від Ужгорода. Після смерті батька у 1924 р. мати була змушена віддати Марію та її старшу сестру Єлизавету на виховання до сиротинця сестер Василіянок в Ужгороді, а тим часом працювала, щоб утримувати дітей. Деякий час вихователькою в маленької Марії та її сестрички в сиротинці була с. Василія Глібовицька. Сестра Ольга пригадує, якою великою була дитяча радість, коли у 4 класі учням вручили перший в їхньому житті зошит на 12 сторінок.
Живучи із сестрами, Марія мала нагоду побачити монаше життя з середини і згодом сама вирішила посвятити своє життя для Господа.
У 1936 р. Марія вступила на новіціят до Ужгородського монастиря, де на Облечинах отримала монаше ім’я – Ольга. Після складення перших Тимчасових Обітів с. Ольга навчалась в учительській семінарії сестер Василіянок, яку закінчила через 5 років. Здобуваючи освіту, с. Ольга паралельно працювала у вчительській семінарії в Ужгороді. Після завершення навчання та отримання диплому с. Ольга разом з іншими сестрами була призначена для праці у церковних школах. Зокрема, сестра навчала у церковній школі містечка Великий Бичків.
Великим добродієм та духовним батьком для дітей і сестер був о. Августин Волошин, який особливо дбав про сиріт. О. Августин та його дружина Ірина не мали власних дітей, тож віддали своє помешкання у м. Хуст сестрам Василіянкам для організації там сиротинця. Згодом замешкали там разом із сестрами та дітьми. Як згадує с. Ольга, сироти називали подружжя Волошинів батьком і матір’ю.
У 1941 р. с. Ольга вступила до університету у м. Сегед (Угорщина), де навчалась на біологічному факультеті. 28 серпня 1944 р. сестра склала Вічні Обіти в Ужгородському монастирі. Після приходу радянської влади всі греко-католицькі монастирі були ліквідовані, а сестри були змушені шукати прихистку у родини та знайомих.
З 1946 по 1949 рр. с. Ольга працювала бухгалтером у різних установах. А з 1950 р. впродовж 20 років працювала вчителем біології у с. Середнє Ужгородського району. Незважаючи на важкі часи, невигоди та переслідування зі сторони радянської влади с. Ольга разом з іншими сестрами продовжували жити монашим життям. У часі підпілля сестра Ольга належала до підпільного монастиря сестер Василіянок у Мукачеві.
До сьогодні с. Ольга Ладжун проживала у монастирі Пресвятої Родини м.Хуст – у тому самому будинку, де колись був сиротинець і де проживали о. Августин та його дружина..
01 травня 2025р.
