14 травня в Україні відзначали День пам’яті людей, які рятували євреїв від нацистів під час Голокосту. Їх ще називають Праведниками народів світу. Закарпатець Петро Юращук навесні 1944 року переховував свого друга, єврейського хлопчика, у стозі сіна в горах, а потім одягнув у вишиванку, віддав свої документи й відправив потягом у Румунію.
Петро Юращук помер у 2012 році. Вдова чоловіка Мирослава розповіла Суспільному про зустріч Праведника народів світу із врятованим через 50 років.
“Мій чоловік розказував, що під час війни, коли забирали євреїв, він дружив із хлопчиком Займаном. Батько Займана прийшов і попросив батька мого Петра, щоб сховали його сина. Вони взяли та й сховали його. А вночі мій Петро взяв Займана через ліс, щоб ніхто не побачив і повів його у Путки. У них там була дача. Наступного дня батьків Займана забрали”, — розповіла Мирослава Юращук.
Малюнок, зроблений понад двадцять років тому Петром Юращуком, зображує місце, де в сіні серед овець ховався хлопчик на ім’я Займан.
“Тут зробили тунелі та сховали його в сіні. А після школи мій Петро йшов вівці годувати кожного дня і ніс Займанові їсти. Він три чи п’ять місяців ховався в сіні. А потім довідку дістали, що він ніби-то Юращуків. Чи, може, мій Петро дав свою довідку, одягнув його у вишиванку, посадив Займана на поїзд та й поїхав у Румунію, далі в Угорщину і поїхав… А на третій день після того прийшли жандарми. Хтось все-таки сказав. Видно, була воля Божа, що він встиг піти”, — поділилась жінка.
Представник на Закарпатті Всеукраїнського єврейського БФ “Хесед-Ар’є” Юрій Гельперт розповів Суспільному, що знищення євреїв на Закарпатті розпочалося на Пейсах, навесні 1944 року.
“На той момент на Закарпатті нараховувалося близько ста тисяч євреїв. Усі ці люди були сконцентровані в гетто і потім системно вивозилися потягами-скотовозами в “Аушвіц”, — сказав Юрій Гельперт.
Через 50 років після згаданих подій, врятований Петром Юращуком Займан знайшов свого рятівника. Про цю зустріч згадує Мирослава Юращук:
“Вони подивилися і, ви розумієте, одне одного впізнали. Сиділи тут, говорили. Потім у Путки поїхали, туди, де ховав мій Петро Займана. Він три дні у нас був. А потім поїхав геть і дав запрошення, аби поїхати до нього, то мій Петро там був. Написали петицію, як Займан, так і мій Петро, що як ото було”.
В Ізраїлі вже багато років діє музей і меморіальний центр Голокосту “Яд Вашем”. Саме тут зберігають історії про людей, які, ризикуючи життям, рятували євреїв під час Другої світової війни, розповів головний рабин Ужгорода і Закарпаття Вільгельм Менахем-Мендель.
“Кожна сім’я, яка знає про врятованих праведниками родичів, звертається у “Яд Вашем”. Там працює спеціальний комітет, який розглядає зібрані свідчення й документи. Якщо рішення позитивне — родина рятівників отримує сертифікат. Окрім цього, встановлюють пам’ятний знак, де вказана заслуга цієї сім’ї.”, — поділився рабин.
За словами рабина, важливо не лише зафіксувати факти порятунку, а й передати пам’ять про ці вчинки наступним поколінням.
“На жаль, у нашому світі таких праведних людей небагато. Це було особливо помітно під час Голокосту. Вони були, як маленька свічка у темряві. Дуже важливо пам’ятати про них і розповідати дітям і онукам”, — наголосив Вільгельм Менахем-Мендель.
Деяких євреїв, яких спершу врятували, згодом видавали сусіди або вони самі потрапляли до рук нацистів. Через це багато рятівників залишились невідомими, сказав Юрій Гельперт.
“Багато хто був на першому етапі врятований, але потім їх або видали, або вони були спіймані й знищені. Такі люди вже не могли розповісти про своїх рятівників. Тому ми знаємо, що праведників було більше, але їхні історії не підтверджені”, — пояснив чоловік.
Він додав, що статус Праведника народів світу — не лише моральна відзнака. Свого часу Праведники й члени їхніх родин мали змогу виїхати до Ізраїлю, а також отримували матеріальну підтримку від благодійних фондів.
“Це була і пошана, і реальна допомога. Були фонди, які щомісяця надавали фінансову підтримку. Часто ці врятовані самі потім допомагали іншим”, — зауважив Юрій Гельперт.
Що відомо про Праведників народів світу
Звання Праведника народів світу присуджується Ізраїлем тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення на територіях, окупованих нацистами. Визнаним Праведникам вручають медаль і Почесну грамоту, а їхні імена викарбовують на Стіні пошани в меморіалі “Яд Вашем” на Горі Пам’яті в Єрусалимі.
За офіційними даними “Яд Вашем” станом на 1 січня 2021 року, до списку Праведників народів світу внесено 31 жителя Закарпаття. Серед них — уродженці Ужгорода, Сваляви, Тячева, Хуста, Берегова, Рахова, Перечина, Порошкова, Кушниці та інших міст і сіл краю.
Загалом Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників після Польщі, Нідерландів та Франції. Понад 2,5 тисячі українців офіційно визнані такими, хто рятував євреїв під час Голокосту — попри загрозу репресій, тюрми чи страти.
Суспільне Ужгород
