Необхідна інформація у смартфоні, можливість тримати направлення до лікаря, а віднедавна і оформлення висновків ВЛК онлайн. Протягом останніх декількох років в Україні активно триває цифровізація. Вона розширює доступ до охорони здоров’я, освіти та банківської справи, підвищує якість та охоплення державних послуг.
Українці активно користуються послугами веб-порталів для оформлення документів. Кажуть, це зручно, адже все можна оформити дистанційно та без бюрократичної тяганини. Цифровізація сприяє вирішенню соціальних проблем, полегшивши доступ до основних послуг у сфері охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг, кажуть фахівці.
До прикладу, з 1 квітня військово-лікарські комісії формують усі постанови з висновками в електронному вигляді. Також є застосунок Армія+ — це проект Міноборони, який спростив життя військових, позбавив їх паперової тяганини та дав змогу ефективніше використовувати час.
Найбільш популярними послугами у війську називали саме рапорти на відпустку та допомогу на оздоровлення. Електронні рапорти в цифровому форматі можна подати за кілька хвилин. Та попри ряд позитивних наслідки, які породжує цифровізація, їй притаманний ряд викликів. Зокрема, проблема безпеки та порушення конфіденційності громадян.
Протягом чотирьох років – з 2021-го до квітня 2025 року – майже мільйон особистих документів українців зберігалися без захисту у хмарному сховищі. У червні 2024 року на державний портал «Дія» сталася серйозна кібератака. Група хакерів, яка, за передбаченнями, пов’язана з російськими кібервійськами, зламала систему і викрала особисті дані 13,5 мільйонів українських громадян. Цей витік даних став одним із найбільших у країні і порушив безпеку особистої інформації широкого кола людей.
Наприкінці 2024 року російські хакери частково вкрали критичні дані внаслідок атаки на Єдині та Державні реєстри, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України. Постраждали також і бази даних для водіїв та автовласників. Експерти з кібербезпеки кажуть, найпоширеніший спосіб витоку даних — це фішинг. Під час фішингових атак зловмисники використовують обман, щоб змусити користувачів розкрити конфіденційну інформацію. Також зловмисники здійснюють атаки на незахищені бази даних.
Під час повномасштабної війни напади були організовані російськими хакерами з метою порушення функціонування ключових державних сервісів. В Україні немає єдиного органу, який контролює кіберполітику, наразі є 11 основних суб’єктів забезпечення кібербезпеки, кажуть фахівці. Оцінити справжній масштаб витоку персональних даних громадян досить важко,пояснюють фахівці. Зупинити технологічний прогрес не можна, але вплив цифрової трансформації сьогодні є неоднозначним. Цифровізація не тільки спрощує доступ до послуг, а і сприяє виникненню нових викликів.
