Карта Карпатської України у 1939-му році. Фото: Український інститут національної пам’яті
У тексті Закону проголошували, що:
— Карпатська Україна є незалежна Держава.
— Назва держави є: Карпатська Україна.
— Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі.
— Державна мова Карпатської України є українська мова.
— Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.
— Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півполі, і Тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середущому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.
— Державний гимн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна…».
На засіданнях Сойму було обрали й керівні органи держави, зокрема Президентом Карпатської України — Августина Волошина.
І знову в ситуацію втрутився зовнішній фактор. У силу надскладних геополітичних обставин, викликаних загарбницькою політикою сусідньої держави режиму Горті – Угорщини, прийняття інших конституційних актів і навіть реалізація прийнятих були неможливими, розповідає історик Маріан Токар.
“Незважаючи на це, зміст Конституційних Законів показав усю серйозність намірів влади щодо забезпечення правового поля державотворення і принциповість у еволюції політико-державних традицій української нації. Прийняті депутатами Сойму акти мають глибинний національний символізм, який закладений у ментальному прагненні українців до свободи й самоврядування”, — зазначає доктор наук з державного управління Маріан Токар.
Сам факт проголошення Незалежності Карпатської України став знаковою подією для всіх українців світу, що дало змогу вписати героїзм карпато-українців у періодизацію історії Української Державності.
“Попри те, що Карпатська Україна постала на невеликій території із невеликою кількістю складу населення, все ж це знакова частина цілісної мозаїки загальноукраїнської державності, історія якої сягає більш ніж тисячолітнього віку, а її політико-правове підтвердження в різного роду конституційних актах – публічний доказ незламного потягу української нації до незалежного, соборного й самодостатнього політичного життя”, — наголошує Маріан Токар.
До речі, Карпатська Україна стала першою спробою відродження державної незалежності на українських землях після УНР.
“Звичайно, такий результат не був би досягнутий, якби не багаторічна й кропітка робота місцевих інтелектуалів, учителів, громадсько-культурних працівників краю, діячів громадських організацій (зокрема, “Просвіта” і “Пласт”) та проукраїнських політичних партій (Руська хліборобська партія, Християнсько-народна партія, Соціал-демократична партія Підкарпатської Русі, Українська селянська партія, українська фракція Аграрної партії, Українське національне об’єднання).
Закарпаття у складі УРСР. Проголошення незалежності України
У 1944-1946 роках Закарпаття ввійшло до складу УРСР/СРСР. У радянський період, попри репресії, серед інтелігенції зберігалися ідеї культурної окремішності й пам’ять про Карпатську Україну.
У шістдесятників та дисидентів регіону простежується підтримка ідей демократизації та права українців на власну державність. Сходження зорі Незалежності України прискорили й закарпатські спершу неформальні, а згодом легалізовані осередки громадських організацій, такі як Українська гельсінська спілка, Народний рух України за перебудову, “Меморіал”, відроджена крайова “Просвіта”. А прикінцеве рішення всенародного референдуму 1 грудня 1991 року промовисто засвідчило підтримку Державної Незалежності України (92%).
“Закарпаття ставало простором випробувань ідей Незалежності України. А знакові події 1918-1919 і 1938-1939 років стали своєрідним “передбаченням” і певним історичним прологом до 1991 року”, — підсумовує Маріан Токар.
