Плейбек-театр — це особлива форма театрального мистецтва, заснована на імпровізації та взаємодії з глядачами. Він складається з двох основних частин: розповіді глядачами історій та миттєвої постановки на сцені.
Для відтворення сюжетів актори використовують рухи, музику та голос.Таким чином, їм вдається вправно передати емоції та створити живий зв’язок між сценою й залом.
Репетиції відбуваються у арт-просторі «Станція-Уж». На одному із таких театральних занять мені пощастило побувати і відчути, як звичайні історії перетворюються на живу дію прямо тут і зараз.
Одна з організаторок студії, психологиня Наталія Шевченко розповіла, що стати учасником плейбек-театру може кожен, головне -бажання.
«Я працюю в проєкті психосоціальної підтримки для дітей і дорослих. У межах цього проєкту ми створили студії плейбек-театру і основна ідея полягає в тому, щоб дати людям простір для щирого спілкування, підтримки, взаємодії. Це — місце, де можна бути відкритим, висловлюватися без страху, не лише словами, а й через дію — тілом, рухом, голосом. Саме плейбек-театр дає цю свободу. Наша група наразі відкрита: у ній займаються як ті, хто вже має досвід, так і новачки. Плейбек-театр не має вікових обмежень — кожен може долучитися й проявити себе. Тут немає вимог. Ми розширюємо коло учасників і запрошуємо всіх охочих».
Засновники студії наголошують, що цей простір — не лише про театр, а про людей. Тут панує атмосфера тепла й довіри, де кожен може зустріти однодумців, поділитися власними історіями, вільно проявляти себе та навчитись краще показувати свої емоції.
Найголовніша із цінностей студії – кажуть її учасники – це атмосфера підтримки та свободи для кожного.
Для фотохудожниці Кетрін Кіш знайомство з плейбек-театром розпочалося у 2023 році, коли вона презентувала в Ужгороді свою соціальну фотовиставку «Щастя».
«Виставка складалася з різних активностей, і буквально за місяць мене запросили до “Станції Уж”. Я захотіла, щоб актори театру виступили на моїй виставці — і закохалася в це мистецтво. Я хочу навчитися грати, вже вдруге відвідую заняття: перший курс пройшла нещодавно, а коли побачила оголошення, вирішила спробувати ще раз. Практика дуже цікава — плейбек допомагає мені дослухати історію, зрозуміти важливі моменти і вирішити для себе, що саме я можу передати через цю історію».
Для Анни Грохольської з Херсону плейбек-театр став можливістю психоемоційного розвантаження. І ще – нагодою знайти нових знайомих.
«Тут я знайшла чудову спільноту та можливість вивільнити емоції. Раніше я відвідувала вистави ще в Херсоні, але участі в них не брала. Коли побачила оголошення тут, сама вирішила спробувати. Прийшла у травні на базовий курс і вже його пройшла. Мені стало легше висловлювати свої думки, я стала спокійніше ставитися до процесу».
Студентка Юлія Решетар
тішиться новими знайомствами, враженнями та досягненнями у студії.
«Це дуже комфортний простір, де можна відкрито висловлювати емоції і не боятися осуду. Раніше я не грала в підлітковому театрі, а зараз відвідую дорослу групу. Тут багато людей старших за мене, і спершу я хвилювалась, чи зможу комунікувати, але цього зовсім не помічаєш. Людей сприймаєш як особистостей, вікові рамки не відчуваються. Це лише друге заняття, але вже відчуваю, що воно дуже допомагає розвантажитися. Можна прийти після важкого дня з сумними думками — і тут ти відпочиваєш, набираєшся нових сил, що дає змогу знову бути ресурсному стані».
Організатори зауважили, що заняття проводяться щоп’ятниці з 19:00 до 22:00 безкоштовно. Перші 3-4 зустрічі відкриті для всіх бажаючих, а далі група закривається для глибшої спільної роботи та майбутніх виступів.
Ольга ЗАЄЦЬ, студентка 1 курсу ОП «Міжнародна журналістика», УжНУ, Карпатський об'єктив
Джерело: http://uzhgorod.net.ua/news/190658
