Коли пекти паски, а коли фарбувати яйця, щоб усе вдалося? У передвеликодній тиждень важливий не лише процес приготування, а й особливий настрій душі.
Про давні традиції, молитву над борошном, тишу під час замішування тіста й писанки як символ кохання РБК-Україна дізналося у кандидатки історичних наук та етнологині Інституту народознавства НАН України Анастасії Кривенко.
Передвеликодній тиждень, або Білий (Чистий, Страсний), – це особливий час, коли в українських родинах готуються до одного з найбільших християнських свят. І пекти паски, і фарбувати яйця – не просто кулінарні клопоти, а цілий сакральний ритуал.
Коли і як пекти паски
Паски традиційно пекли в четвер або в суботу перед Великоднем. У перші дні Чистого (Страсного) тижня українці традиційно прибирали в хаті та на подвір’ї, білили хати, готували святковий одяг. І лише коли все довкола було готовим до Великодня, бралися до випікання пасок.
Найпоширенішим був четвер – день, коли господиня вже мала навести лад у домі, а також “очистити тіло і душу”. У цей день вмивалися до сходу сонця, одягали чисте святкове вбрання і з чистими руками приступали до замішування тіста. Випікати сакральний хліб у безладі чи з неготовим серцем вважалося негожим.
Замішування тіста для пасок у наш час (фото: freepik.com)
Перед тим, як розпочати, господиня читала молитву, хрестилася, хрестила ночви, у яких замішувала тісто. Борошно для паски також освячували – деякі господині читали над ним молитву і малювали на ньому хрест. Увесь процес мав відбуватися в тиші, без сварок і гучних розмов – щоб паска вдалася. Вважалося, що якщо паска не підніметься або трісне, це віщує лихо або нещастя в родині, навіть смерть.
Випікання пасок у сучасній духовці (фото: GettyImages)
У п’ятницю паски пекли рідше – цей день вважали найсуворішим у пості, тож уникали будь-якої роботи. Хоча в деяких селах і п’ятниця була прийнятним днем для випікання.
Коли фарбувати яйця
Крашанки зазвичай фарбували у Чистий четвер або в суботу. Рідше – у п’ятницю. А писанки могли створювати протягом усього Страсного тижня або й упродовж усього посту. Писанки писалися довго, переважно вечорами – їх творили дівчата й жінки, іноді разом, у компанії.
Створення писанок до Великодня (фото: freepik.com)
“Дівчата дарували своїм хлопцям кілька писанок (не менше трьох), загорнутих у вишиту хустинку. Це був символ взаємності. Якщо хлопець отримував писанки, знав – час засилати сватів. І точно не отримає гарбуза”, – каже Анастасія Кривенко.
Суть у підготовці та стані душі
У традиційній культурі важлива була не лише сама дія – а те, в якому стані її виконують. Саме тому паску починали пекти тільки після генерального прибирання, у чистому одязі та з чистим серцем. Випікання паски – це не просто кулінарія, а своєрідна молитва у дії, нагадує Анастасія Кривенко.
Нагадаємо, у 2025 році Великдень припадає на 20 квітня. Згідно з трудовим законодавством, у мирний час, якщо свято збігається з вихідним, понеділок після нього має бути неробочим. Однак через воєнний стан ця норма не діє з 2022 року, тож 21 квітня буде звичайним робочим днем.
Цього року до традиційного великоднього кошика радять покласти паску, крашанки, м’ясні та молочні продукти, сіль, хрін, червоне вино та свічку. А от алкоголь (окрім вина), кров’янку, гроші й коштовності не рекомендують – це суперечить церковним традиціям.
Тетяна Веремєєва
