Художник світла Архип Куїнджі, король стихій Іван Айвазовський, майстер модерну Федір Кричевський, поет українського малярства Сергій Васильківський, майстер натюрморту Євдоким Волошинов – усіх цих та багатьох інших митців об’єднує виставка «Скарби музеїв України», яку в ці дні можна побачити в Ужгороді.
Відкрилася вона в Обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая, зали якого вмістили 72 роботи з колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького.
Від Сум до кордону з Росією – всього близько 30 кілометрів. Місто живе під постійними обстрілами, повітряна тривога там, буває, триває й дві доби поспіль. У таких умовах уже понад три роки працює Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького, який має дуже багату колекцію живопису, скульптури, іконопису, вишивки, фаянсу, гутного скла тощо. Вже двічі за час повномасштабної війни будівля музею – колишній державний банк, який є пам’яткою архітектури місцевого значення, була пошкоджена під час обстрілів міста. У 2023 році влучання ракети на сусідній вулиці призвело до пошкодження даху музею. Під час дощів вода текла стінами старовинної будівлі з даху до підвалу – й лише завдяки міжнародній допомозі вдалося доволі швидко виправити складну ситуацію. Цього року, у квітні, вибуховою хвилею в приміщенні вибило кілька вікон. Звісно, в таких умовах безцінна колекція музею, що налічує близько 18 тисяч експонатів, потребує надійного захисту. І його частково надали інші музейні установи України.
З міркувань безпеки нині заборонено розголошувати інформацію про те, в які музеї евакуйовують артефакти з прифронтових регіонів. Однак такі переміщення мають і позитивний ефект, адже музеї у відносно безпечних регіонах можуть представити своїм відвідувачам виставки з колекцій, котрі у мирний час навряд чи колись примандрували би так далеко. Стосується це, зокрема, й колекції Сумського художнього музею ім. Н. Онацького, який у рамках виставкових проєктів вирішив подарувати закарпатцям можливість оглянути шедеври зі своїх фондів.
Виконувачка обов’язків директора музею Влада Ярмак розповіла «Про Заходу», що попри складну ситуація в Сумах, музейний заклад там продовжує працювати. «Поки основна колекція надійно захована, ми виставляємо приватні колекції, робимо виставки сучасних українських художників, от якраз у цей час готуємо до відкриття виставку робіт литовського фотохудожника, – розповідає Влада Ярмак. – Нині ми дуже раді представити Ужгороду добірку робіт із нашої основної колекції й сподіваємося, що зможемо познайомити з нашим музеєм не лише ваш регіон, а й закордон – для того, аби люди у всьому світі знали більше про Україну, про те, який високий рівень має наше мистецтво. Нам дійсно є чим похвалитися, адже Сумський художній музей має більш ніж столітню історію. Відкриття його (тоді він звався Сумським художньо-історичним музеєм) відбулося 1 березня 1920 року, а основу фондів складала приватна збірка колекціонера Оскара Гансена. В Сумах проживала його мама, до якої Гансен перевіз у 1918 році частину своєї багатої колекції. Однак наступного року влада її націоналізувала й передала для музейних установ. Так колекція потрапила до рук першого директора нашого музею Никанора Онацького, котрий був також краєзнавцем і викладачем. Доля його, до слова, була дуже непростою, у 1930-х він був заарештований і розстріляний за сфабрикованою справою».
То що ж можна побачити на виставці у залах Обласного художнього музею ім. Й. Бокшая? У центральній залі представлене українське мистецтво, твори художників київської та харківської шкіл. Почати огляд варто з неймовірних натюрмортів, познайомившись із постаттю маловідомого на Закарпатті харківського художника Євдокима Волошинова, котрий жив і працював у другій половині ХІХ-на початку ХХ століть.
Також виставка познайомить вас із представником відомої мистецької родини Кричевських – Федором Кричевським. Ви побачите пейзаж, портрети і відомий автопортрет митця, котрий був у 1917 році одним із засновників, а пізніше й ректором Української академії мистецтв. У 1913 році Федір Кричевський написав картину «Три покоління», на якій зобразив трьох жінок у різному віці. Ця картина є нині, мабуть, найвідомішою в доробку художника – а помилуватися цими трьома українськими жінками ви можете особисто, адже вона теж представлена на виставці в Ужгороді.
Загалом у першій виставковій залі є чимало робіт, присвячених українській жінці, образ та вроду якої традиційно дуже шанували на Слобожанщині. Тому художники часто зображували жінок, які на полотнах ставали також відбитком душі митця.
Не пропустіть на виставці двох робіт майстра передачі сонячного та місячного освітлення Архипа Куїнджі й трьох полотен відомого мариніста Івана Айвазовського.
У наступній залі же музею представлене західноєвропейське мистецтво, твори живописців зІталії, Франції, Нідерландів, починаючи з XVIIстоліття. Далі перейдіть у дві зали, присвячені іконопису. Влада Ярмак вважає, що закарпатцям буде дуже цікаво поглянути на ці роботи, адже вони суттєво відрізняються від того, що ми звикли бачити в наших церквах. Візантійський та бароковий стилі іконопису Слобожанщини з рельєфними вставками дійсно справляють враження. Цікаво, що є в добірці й кілька ікон, які мають авторів, що є рідкістю. Крім того, серед ікон можна побачити й унікальний стародрук – Євангеліє, надруковане в 1681 році, з красивим декоративним окладом 1716 року, на якому є надпис, що справлений цей оклад коштом чернігівського полковника Павла Полуботка.
«Я думаю, що найближчі місяці ужгородці будуть відвідувати музей неодноразово, адже за раз важко осягнути весь представлений матеріал, до того ж гості точно захочуть побачити конкретну роботу, щоб ще раз нею надихнутися, – каже виконувачка обов’язків директора Сумського художнього музею ім. Н. Онацького Влада Ярмак. – Мистецтво повинно нести радість, наповнювати людей, допомагати їм. Тож ми переконані, що ці прекрасні роботи не мають бути схованими й мовчати».
Виставка «Скарби музеїв України» діятиме в Ужгороді до серпня, далі ж, можливо, співпраця зі Сумським художнім музеєм продовжиться. Зокрема Влада Ярмак каже, що хотіла би показати закарпатцям твори Марії Примаченко, унікальні вироби Волокитинської порцелянової мануфактури, Києво-Межигірської фаянсової фабрики, зразки гутного скла, вишивки та інших традиційних декоративних речей, якими пишається Слобожанщина.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
