Нижня Апша — це село з глибоким відчуттям самобутності. Тут зберігаються звичаї та традиції румунської культури, що передаються поколіннями, розповідає Турінформ Закарпаття.
Походження назви села та перша згадка
Перша згадка про село зафіксована у 1387 році, під назвою Alsówapsa. Румунська назва села — Apșa de Jos, а до 2004 року село мало назву Діброва. За свідченням історичних джерел XIV століття, валаський воєвода Йоді Дрогуш на отриманій від угорського короля Людовіка землі в 1390 році заснував село Апшу.
Склад жителів
97,69% жителів села за національністю вважають себе румунами та говорять румунською мовою, українською – 1,59% та іншими мовами – 0,5%. (за даними перепису населення в Україні 2001 року), цей факт, робить село найбільшим румунським населеним пунктом, що розташований на правому березі річки Тиса. У селі проживає 7227 жителів.
Де знаходиться село Нижня Апша?
Село знаходиться на території Солотвинської селищної громади, Тячівського району, Закарпатської області. Село розташоване за 2 км від українсько-румунського кордону, що робить його прикордонним. За 11 км розташований міжнародний автомобільний пункт пропуску КПП Солотвино – Сігету Мармацієй (Румунія).
Культурні пам’ятки села Нижня Апша
Любителі сакрального туризму та дослідники можуть відвідати унікальні дерев’яні храми та місця духовного значення на території села. А саме:
- Візитівкою села є деревний храм Святого Миколая, це один з найдавніших дерев’яних храмів на території Закарпатської області – виконаний у стилі мармароської готики, за даними дослідників у 1561 році, але дехто вважає його молодшим на 43 роки, фіксуючи дату 1604 року. Це пам’ятка містобудування та архітектури національного значення, охороняється державою;
- Дерев’яний храм Св. Василя Великого. Храм згадується у переліку 1801 року, отже, припускають, що можливо його збудували у другій половині XVIII ст., можливо, в 1776 році;
- Старовинні поховання на цвинтарях, коло дерев’яних храмів, є не менш цікавими пам’ятками історії та архітектури села.
