Кримінальний злочин скоїли попри розголос і заклики природоохоронців анулювати лісорубні квитки. Головний вигодонабувач від екозлочину – ТОВ УК «Вітряні парки України» Єфімова-Мкртчана, яке планує побудувати вітропарки у високогір’ї Українських Карпат, зокрема на полонині Рівна і горі Гостра. Реакції від Міндовкілля та правоохоронних органів на вирубку у пралісах немає.
У WWF-Україна оприлюднили супутникові карти кварталів 1-3 лісництва «Шипот» та кварталу 29 Лютянського лісництва філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» (тепер Ужгородське надлісництво – ред.), де під будівництво нової лісової автодороги зрубали праліси та їх буферну зону у виділах 1 і 2 кварталу 3 лісництва «Шипот».
Експерти засвідчили, що, згідно з даними супутникових знімків, екозлочин відбувся ще наприкінці березня. У той же час у реєстрі лісорубних квитків статус цієї та інших рубок під автодорогу досі значиться як «не розпочаті».
«Частину пралісу у Карпатах вирубали заради будівництва лісової дороги. Це грубе порушення законодавства та міжнародних зобов’язань, адже праліси є національною природною спадщиною України відповідно до ст. 391 Лісового Кодексу України, цінними екосистемами, які відтворити у сучасних умовах просто неможливо», – підсумували експерти.
Праліси лісництва «Шипот», висновок щодо належності лісових ділянок до яких погоджувало ДП «Перечинське ЛГ» (увійшло до складу «Ужлісу» внаслідок укрупнення тодішніх держлісгоспів – ред.) і, відповідно до законодавства, там заборонені будь-які види рубок та, зокрема, будівництво чи прокладання автошляхів, проїзд через праліси транспортних засобів. За недотримання цих норм передбачена відповідальність аж до кримінальної.
Вирубка лісу та будівництво дороги в цій зоні також порушує міжнародні зобов’язання України, зокрема, Бернську конвенцію, Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат та вимоги Регламенту ЄС щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR), які є обов'язкові до виконання всіма членами ЄС. А всі, хто придбає деревину, заготовлену в результаті будівництва цієї дороги, ризикує втратити можливість реалізувати деревину або вироби з неї у країнах ЄС.
Супутникові знімки прокладеної дороги станом на 15.04.2025 року, аналіз WWF-Україна
На початку квітня журналістки ініціативи «Закарпаття екологічне» провели натурну перевірку рубки під нову лісову автодорогу в «Ужлісі». Оприлюднені фото вирубки шокували громадськість та спонукали природоохоронців закликати ДП «Ліси України», Державне агентство лісових ресурсів і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України скасувати лісорубні квитки та не допустити протиправного знищення найцінніших лісів України. Як бачимо – марно.
Крім того, протягом усього часу відколи громадськість та експертне природоохоронне середовище почало оприлюднювати факти про порушення, вчинені через реалізацію проєктів з будівництва ВЕС, Міндовкілля або правоохоронні органи жодного разу не виходили з офіційною позицією щодо цього питання, або ж інформацією про екологічні та іншу супутні злочини.
Траса планованої автодороги повністю збігається із логістичними потребами «Вітропарків» у проєкті будівництва ВЕС на полонині Рівна і горі Гостра. Тож, крім того що зрубали праліси, в «Ужлісі», а також у лісфонді філії «Свалявське ЛГ» (тепер Свалявське надлісництво – ред.), рубкою знищили червоний туристичний маршрут із села Пашківців до полонини Рівна, а також локалітети занесеного до Червоної книги України підсніжника.
Що відомо про підрядника, тендер та вітряки на Рівній?
За даними відкритого реєстру лісорубних квитків, документи на рубку під нову лісову автодорогу у кварталах 1-3 лісництва «Шипот» та кварталі 29 Лютянського лісництва філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» були видані кооперативу «Дорога». Бенефіціарами кооперативу є Михайло Ганчєв, Олександр Власов, Мілена Власова та Анатолій Власов. Зокрема, Олександр Власов у 2024 році подавав декларацію як головний спеціаліст департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА, а джерела в обласній військовій адміністрації вказують на нього як колишнього або позаштатного працівника УСБУ області.
Оголошений ДП «Ліси України» тендер на будівництво автодороги виграло ТОВ «Уждорбуд». Будівництво обійдеться лісівникам у 9,2 млн гривень. Договір лісівники уклали акурат у день оприлюднення доказів рубки у пралісах.
Засновниками ТОВ «Уждорбуд» значаться Іван Коба та Анатолій Готра, керівником – Олександр Бабич. Доступний аналітичній системі YouControl контактний номер телефону компанії належить Бабичу і у одному із застосунків для ідентифікації мобільних номерів підписаний, зокрема, як «Саша Євроімекс» і «Олександр Бабич (Євроімекс-інвест)» та ще у кількох варіаціях з назвами цих компаній.
ТОВ «Євроімекс» входить до бізнес-групи родини Ковач і родини Андріїв, кінцеві бенефіціари – Сергій Ковач, Андрій Андріїв, Влада Микола Андріїв (останні – брат і дружина мера Ужгорода Богдана Андріїва).
ПП «Євроімекс-інвест» – кінцеві бенефіціари Федір Касинець і Юрій Сас. Касинець – бізнес-партнер родини Ковач по Воловецькому колективному підприємству «Агрошляхбуд». «Агрошляхбуду» належить щебеневий кар’єр у селі Ялове Жденіївської громади, звідки використовуються матеріали на будівництві вітряків у Нижніх Воротах.
Головним вигодонабувачем від екозлочину є вітроенергетичний бізнес екснардепа Максима Єфімова та братів Мкртчан з орбіти їхньої групи компаній УК «Вітряні парки України».
У Закарпатській області вони планують побудувати високогірні ВЕС на понад 220 вітряків потужністю біля 1167 МВт, з яких 43 вітряки потужністю 223,3 МВт в Ужгородському районі, 44 вітряка потужністю 226,4 МВт у Мукачівському районі 138 вітряків потужністю 717,6 МВт у Тячівському районі.
До 30-ти вітряків у Тур’є-Реметівській громаді Ужгородського району на полонині Рівній. Саме для будівництва тут вирубали праліси.
Детальні плани територій та звіт із СЕО до них були виконані з процедурними порушеннями та не пройшли громадські обговорення, але, все-одно, були затверджені рішенням сесії місцевої сільради. Цей документ наразі оскаржується у суді, а сама адміністративна процедура з оцінки впливу на довкілля призупинена.
Попри це у громаді продовжують приймати земельні рішення на користь юридичних та фізичних осіб з орбіти «Вітропарків». Зокрема полонину Рівна вже «порізали» на ділянки під вітряки і дороги. Також для сільськогосподарських земель змінили цільове призначення та дозволили зняти верхній родючий шар грунту.
"Закарпаття екологічне"
17 квітня 2025р.
