У Білківській громаді триває робота з підготовки до внесення до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття традиційного рецепта раковецької начинки.
Ця автентична страва, яка з давніх часів займає почесне місце на застіллях мешканців села Малий Раковець, нині претендує на офіційне визнання як цінний культурний артефакт.
«Раковецька начинка є автентичним елементом нашої кулінарної та обрядової традиції, яка передається з покоління в покоління. Вона була невіддільною частиною родинних і релігійних подій, а нині залишається важливою частиною локальної ідентичності», – розповіла у коментарі Varosh начальниця відділу освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту Білківської сільської ради Ірина Паньканинець.
Раковецька начинка
Наразі у громаді збирають усну історію від старожилів, фіксують рецептури, проводять фото- та відеодокументування процесу приготування. Це дозволить підготувати повноцінне подання для внесення начинки до Реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття. Адже саме такі унікальні традиції заслуговують на збереження, визнання і передачу наступним поколінням, каже Ірина Паньканинець.
Автентичний елемент кулінарної та обрядової традиції
Рецепт, що передається з покоління в покоління
Рецепт раковецької начинки здавна передається з покоління в покоління. Ця страва вважається однією з найголовніших страв у релігійних та родинних обрядах: її печуть на весілля, хрестини, поминальні вечері, на храмові свята, а зараз – на ювілеї, і просто передати у дарунок.
Як розповіла завідувачка клубу села Імстичово Білківської сільської ради Людмила Биба, спроба внести начинку до реєстру вже була, однак тоді громада не мала всіх необхідних матеріалів.
«Раніше ми вже подавалися на внесення, але тоді не підготували необхідний відеоролик із демонстрацією процесу приготування страви на майстер-класі. Цього року вже зібрали відео, необхідні світлини, заповнюємо спеціальну картку і сподіваємося, що подання приймуть», – каже жінка.
Відео створювали під час майстер-класу, який провела директорка публічної бібліотеки Білківської сільської ради Ольга Ожоганич. У приготуванні використано старовинний рецепт, яким поділилася жителька села Малий Раковець Ганна Савко, 1944 року народження.
«Його готують здавна. Рецепт є базовий, але кожна господиня трохи змінює під себе. Колись не додавали майонезу, тепер хтось додає. На великі гостини готували у великих об’ємах у 40-літровому горщику», – розповіла Людмила Биба.
В основі начинки – кукурудзяне й пшеничне борошно, яйця, цибуля, кисляк та свіже молоко.
В основі: 2 види борошна, яйця, молоко
Порядок внесення до реєстру: вирішуватиме комісія
Документи, зібрані громадою, буде передано до Департаменту культури Закарпатської ОДА. Остаточне рішення ухвалює спеціальна експертна комісія.
«Ми переглядаємо подані матеріали. Якщо все добре – збираємо комісію, яка ухвалює рішення. Тепер обов’язковою є також наявність п’ятирічного плану заходів зі збереження елементу», – розповіла директорка Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук,
У разі відповідності всім вимогам, ініціативна група презентуватиме свій елемент на засіданні комісії. Члени комісії можуть ставити запитання або вносити зауваження. Лише після цього раковецька начинка може стати частиною офіційного реєстру нематеріальної культурної спадщини Закарпаття.
Автентичний рецепт раковецької начинки від Ганни Савко
На весілля начинку колотили у 40 літровому горницеві. Давали туди 2 літри білої і 6 літрів тингиричаної (кукурудзяної) муки, півлітер олою (олії). Яєць клали як виходило: могло бути і 40 або могло бути і менше – скільки знесли сусіди. Реселували (шаткували) або сікли 5-6 цибуль, сіль була за смаком. Колотили квасним молоком та добавляли солодкого. Солодкого було менше ніж половини квасного (залежало яке квасне – чи перекисло, чи ні).
Начинка мала бути не дуже густа – могли класти дерев’яну ложку в горниць і вона не мала падати. Наприкінці давали чабрик, який клали в піч, щоб підсушився, а потім перетирали на ситові.
Могли колотити пізно ввечері, а ранком скоро печи (пекти). А могли зразу печи. Поварка казала, що ліпше, оби мука набухла. Розпалювали піч, мастили мастьов (жиром) тепші (деко, форма для запікання) та присипали муков.
Як була піч розпалена, то начинку виливали у тепші і сажали печи. Пеклася десь 50-60 хвилин. Май смачна була горяча, а запах був на усю улицю.
Старовинний автентичний рецепт
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
