Стежка у пралісі, що веде на гірський хребет Свидовець, 1920-ті роки. Фото Їржі Крала. Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika
Шлях вів долиною, оживленою хатами русинів – переважно лісорубів. Яблунецьку клявзу, в мутній воді якої відбивалися круті схили, вкриті “тропічною” зеленню, ми обійшли вузькою стежкою й продовжили рух зруйнованою дорогою, що перетиналася з гірським потоком. Далі за клявзою, де вже зовсім не очікували знайти жодних слідів життя, ми натрапили на кілька хатинок. За останньою ми почали підйом угору. Стежка, розбита копитами овець та коней, вела крізь праліс, де величезні дерева, обвиті “ліанами” лежали поперек дороги. Це свідчило про те, що сюди було вкрай важко дістатися. Після тривалого підйому ми вийшли на полонину, де біля джерела зварили довгоочікуваний обід. Після відпочинку вирушили шукати будинок, що про нього нам розповіли пастухи, яких ми пригостили кількома цукерками.
