Високі Татри. Вид з потяга, 1930-ті рр. Fotoarchiv Československé tiskové kanceláře. Praha, Česká republika
Але потяг несе нас далі у вузьку долину Горнаду, де, окрім річки та залізниці, прокладеної високо по насипу над рікою, більше нічого немає. Потяг знову виїжджає на рівнину й зупиняється у Кошицях. Навіть із залізниці видно нові будинки та вулиці, й ми відчуваємо бурхливий ритм життя, яким живе ця східнословацька метрополія.
Рушаємо далі – у спеку та задуху. Сонце напікає вагони, й у них стає так гаряче, як у пеклі. Втомлені, ми спостерігаємо за краєвидом. Їдемо тепер рівниною, де на півдні, в Угорщині, піднімаються Токайські гори. На півночі у нас синіють гори з виноградниками, а внизу хвилюються поля кукурудзи.
стр. 5 of 47
