Залізничний вокзал у містечку Чоп. Листівка 1926 року. Архів Михайла Марковича
Краєвид навколо пустельний, тут нічого не росте, окрім купин трави, де час від часу пасуться чорні буйволи. Люди сховалися в тіні від спеки. Іноді над степом ліниво пролітає лелека.
Доїжджаємо до Батьова – пересадкової станції перед Мукачевом. Пасажирський потяг до Мукачева переповнений. Так само, як змінився ландшафт, так змінилися й пасажири. Ми тепер у меншості, навколо нас лунає суміш мов – угорська, німецька, жаргон, русинська (українська), іноді словацька й чеська. Представники обраного народу складають більшість.
стр. 7 of 47
