Йдеться про будівництво 2-х мініГЕС на річці Тересва в селі Калини Дубівської громади Тячівського району. Будівництво ТОВ «Гідроресурс-Тересва» розпочало всупереч закону, без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, отже, самоправно. У підсумку суд відмовив забудовнику, залишивши в силі заборону на будівництво.
4 липня слідча суддя Тячівського районного суду в справі №307/1629/25 відмовила харківському забудовнику ГЕСів в скасуванні арешту, накладеного на земельні ділянки та будівельну техніку, яка використовується для будівництва мініГЕС в Калинах.
Відтак, надалі, на час слідства, триває заборона на будівництво.
Про це Закарпаття онлайн повідомили мешканці села Калини із зали суду.
Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, 13 травня 2025 року під час розгляду клопотання про накладення арешту слідчий суддя дійшла висновку, що надані органом досудового розслідування докази утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, а також з метою недопущення подальшого здійснення будівництва і обслуговування малих гідроелектростанцій МГЕС №1 та МГЕС №2 за відсутності висновків з оцінки впливу на довкілля.
Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, 13 травня Тячівський районний суд наклав арешт на земельні ділянки та будівельну техніку в рамках двох кримінальних проваджень (за статтями 356 та 197-1 КК України – ред.), що зупинило будівництво мініГЕС. Наразі забудовник намагається скасувати арешт за «підтримки» місцевої влади та правоохоронних органів. Так, фірмою-забудовником подано до Закарпатського апеляційного суду апеляційні скарги на вказані ухвали про арешт, а також клопотання про скасування арешту в Тячівський районний суд. На перше засідання 3 липня прибули понад 20 представників громади, натомість представник забудовника ГЕСів не з'явився.
Поданню цієї скарги передувала нічим не обґрунтована постанова старшого слідчого СВ Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Сергія Плиски від 17 червня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025078160000093 в частині самоправства та самовільного зайняття земельної ділянки (ч.1.ст. 197-1 та 356 КК України).
Таке вочевидь незаконне рішення слідчий Тячівської поліції С. Плиска прийняв після "заслуховування" справи в Закарпатській обласній прокуратурі. У зв'язку з чим адвокатом Наталією Майстренко подано скаргу до суду про скасування вказаної постанови, розгляд якої поки не призначено.
Довідково
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, 15 травня Комітет Бернської конвенції при Раді Європи прийняв до розгляду скаргу щодо очевидної загрози знищення природних середовищ та риб на об’єкті Смарагдової мережі – р. Тересва, внаслідок будівництва мініГЕС.
Усього в планах харківського забудовника – каскад із щонайменше 5 мініГЕС на річці Тересва в селах Красна, Дубове, Калини, Бедевля, а у випадку «невдачі» у Калинах – розмістити в Нересниці. Таким чином, на відрізку протяжністю 24 кілометри, між селами Бедевля та Калини, річку мають намір перегородити греблями щонайменше 5 разів.
13 травня 2025 року Тячівський суд наклав арешт на землю під будівництво МГЕС в Калинах, загальна площа якої понад 21 га. Відтак, на час слідства на Тересві заборонено будувати ГЕСи. Цьому передувало початок незаконного будівництва в руслі р. Тересва, пошкодження протипаводкової дамби та протести місцевих мешканців.
Нагадаємо, у травні 2024 року у селі Калини Дубівської громади відбулися громадські слухання, на яких мешканці виступили проти будівництва малих гідроелектростанцій на річці Тересва. Після цього Міндовкілля зупинило розгляд документів, поданих ТОВ «Гідроресурс-Тересва», для отримання висновків з оцінки впливу на довкілля.
Попри офіційну позицію Закарпатської ОДА, висловлену в 2018 році тодішнім керівництвом, що жодні мініГЕС на Тересві Закарпаттю не потрібні, теперішня влада непублічно «змінила курс» і сприяє такому небезпечному для гірських річок будівництву
Додамо, що річка Тересва є притокою Тиси. Верхів'я Тересви є іхтіологічним заказником, а вся річка – об'єктом Смарагдової мережі, де живуть і розмножується 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.
Закарпаття онлайн
08 липня 2025р.
