Понад 2 тижні поліція Тячівщини не виконує рішення суду щодо вивезення на штрафмайданчик арештованої будівельної техніки, яка була задіяна для будівництва мініГЕС на Тересві.
Йдеться про територію, на якій харківський забудовник в тандемі з місцевою владою, всупереч позиції громади, планує побудувати дві МГЕС на річці Тересва в селі Калини Дубівської селищної ради Тячівського району. Будівельні роботи розпочали тут незаконно – за відсутності висновків з оцінки впливу на довкілля, в зв’язку з чим понад 21 га землі було арештовано судом і будівництво зупинено.
Так, згідно з ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду, 13 травня вирішено накласти арешт на тимчасово вилучене майно в забудовника, біля земельної ділянки з кадастровим номером: 2124482800:01:002:0128 та передати на відповідальне зберігання на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Тячів, вул. Промислова, № 6 «а».
Однак, станом на неділю, 1 червня, будівельна техніка та вагончики так і не вивезені з території, де планувалося будівництво мініГЕС. Громадськість та закарпатські правники вбачають в діях поліції ознаки невиконання судового рішення, що в свою чергу може загрожувати кримінальною відповідальністю вже самим правоохоронцям (ст.382 КК України).
Мешканці села Калини неодноразово викликали на місце поліцію для забезпечення виконання рішення суду, однак ті приїздили, але заходів із транспортування цієї техніки не вжили по сьогоднішній день. Окрім того, місцеві наголошують, що арештоване майно забудовника перебуває без належної охорони, тому не виключена вірогідність, наприклад, його «пошкодження», а це ще одна «стаття» за яку можуть притягнути правоохоронців – неналежне зберігання «речових доказів».
Так, відповідно до ч.4 ст. 168 КПК України, після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Даний арешт накладено в рамках кримінального провадження № 12025078160000113 за ч. 1 ст. 197-1 КК України. В рамках якої дізнавач СД Тячівського РВП за повідомлення від Дубівського селищного голови Дениса Каганця встановив, що 1 травня представники ТОВ «Закарпатреконструкція», достовірно знаючи та розуміючи, що ними буде вчинено неправомірні дії, самовільно зайняли земельну ділянку, яка є коммунальною власністю Дубівської селищної ради, неподалік земельної ділянки за кадастровим номером: 2124482800:01:002:0128, яка вже арештована в рамках іншої справи.
Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, 15 травня Комітет Бернської конвенції при Раді Європи прийняв до розгляду скаргу щодо очевидної загрози знищення природних середовищ та риб на об’єкті Смарагдової мережі – річці Тересва, внаслідок будівництва мініГЕС.
Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, усього в планах харківського забудовника – каскад із щонайменше 5 мініГЕС на річці Тересва в селах Красна, Дубове, Калини, Бедевля, а у випадку «невдачі» у Калинах – розмістити в Нересниці. Таким чином, на відрізку протяжністю 24 кілометри, між селами Бедевля та Калини, річку мають намір перегородити греблями щонайменше 5 разів.
13 травня 2025 року Тячівський суд наклав арешт на землю під будівництво МГЕС в Калинах, загальна площа якої понад 21 га. Відтак, на час слідства на Тересві заборонено будувати ГЕСи. Цьому передувало початок незаконного будівництва в руслі р. Тересва, пошкодження протипаводкової дамби та протести місцевих мешканців.
Нагадаємо, у травні 2024 року у селі Калини Дубівської громади відбулися громадські слухання, на яких мешканці виступили проти будівництва малих гідроелектростанцій на річці Тересва. Після цього Міндовкілля зупинило розгляд документів, поданих ТОВ «Гідроресурс-Тересва», для отримання висновків з оцінки впливу на довкілля.
Додамо, що річка Тересва є притокою Тиси. Верхів'я Тересви є іхтіологічним заказником, а вся річка – об'єктом Смарагдової мережі, де живуть і розмножується 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.
Закарпаття онлайн
01 червня 2025р.
