Вітроенергетичний бізнес знову наполегливо повторює, що оптимальним для їхнього розвитку є лише високогір’я Українських Карпат. Тоді як незалежні екологи вказують на маніпулятивність таких заяв.
Цього разу йдеться про невідому раніше компанію і можна припустити, що ТОВ «УК Вітряні парки України» прагнуть юридично «сховатися». Але прослідкувати зв’язок, все-таки, вдається.
10 жовтня у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля з’явилося повідомлення про плановану діяльність – будівництво ВЕС з 7-ми 140-метрових вітряків та інфраструктури від ТОВ «Вест-Інвес Енерджі». «В рамках реалізації проєкту передбачається будівництво ВЕС, що включатиме в себе: – до 7 сучасних вітроенергетичних установок потужністю до 5,5 МВт з висотою башти до 140 м і діаметром ротора до 160 м; діаметр секцій – до 7 м; вага секції башти – до 90 т; розміщення силового трансформатору (в гондолі 690В/35кВ); клас вітру – 2а; – технологічні проїзди між ВЕУ, технологічні заїзди-виїзди до ВЕУ спецавтотранспорту; – кабельні мережі (кабельні лінії 35 кВ та кабельні лінії зв’язку)», – йдеться у повідомленні про плановану діяльність.
У ньому також вказано, у плані вітрового потенціалу, на безальтернативність щодо інших місць на Закарпатті, окрім високогір’я. «Аналіз показав, що вітровий потенціал найвищих гірських хребтів Закарпаття (полонин) є сприятливим для виробництва електроенергії. За результатами проведених досліджень на території потенційного розташування зазначеного вітрополя було оптимізовано його конфігурацію і обрано земельні ділянки для мінімізації навантаження на навколишнє середовище. Обрані в результаті проведених досліджень ділянки в межах Полонини Руна є найбільш оптимальними з фінансової, технічної, екологічної та економіко-соціальної перспектив», – зокрема наполягає замовник процедури ОВД. Власне, цю тезу часто повторює і вітроенергетичний бізнес, який осідає на Закарпатті, і всі його лобісти – від політиків до блогерів.
Скріншот з повідомлення про плановану діяльність
Однак, екологиня громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук звертає увагу, що досі про реальні польові вимірювання вітру 100-метровими щоглами відомо лише для гірських хребтів. Але також відомо, що на Закарпатті, за висновками провідних науковців Інституту сталого майбутнього Технологічного університету Сіднея, на альтернативних територіях наявний вітроенергетичний потенціал потужністю 4 ГВт. «До переліку оцінюваних територій не входили природоохоронні території, до яких належать і території Смарагдової мережі, землі зі складною топографією (де крутизна схилів є >30), ліси, водно-болотні угіддя та населені пункти. Тобто, очевидно, що ці 4 ГВт вітроенергетичного потенціалу в області знаходяться за межами високогірних хребтів. Тому при оцінці впливу на довкілля проєктів з розвитку вітроенергетики на високогір’ї має обов’язково розглядатись і територіальна альтернатива», – наголосила екологиня.
Під кожен вітряк потрібно 1 га землі, яка на сьогодні є пасовищем. «Для реалізації планованої діяльності передбачається процедура зміни поточного цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на нове – 14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», – вказує замовник процедури ОВД і це означає, що прокатана вітроенергетичним бізнесом через Тур’є-Реметівську сільську раду «схема» з руйнування гір продовжує працювати.
Детальніше, як у Тур’є-Реметах відводили землю на полонині Рівна під вітропарк, можна прочитати у статтях:
Прощавай, Рівна… У Тур’є-Реметах готуються прийняти останні земельні рішення на користь ВЕС на полонині
На полонині Рівна депутати «порізали» майже 10 га під дороги, які передають у оренду компанії екснардепа Єфімова
На полонині Рівній «нарізали» землю під вітряки без рішень сесії сільради та ігноруючи процедуру ОВД
Наразі журналісти надіслали туди запити і після отримання відповіді на них розкажуть більше, які земельні рішення і на користь кого приймали у Ставненській сільській раді. Але вже тепер відомо, що дозвіл на поділ земельних ділянок комунальної форми власності 2120886400:05:001:0043 (25 га), 2120886400:05:001:0041 (98,5 га), 2120886400:05:001:0042 (10,8 га), 2120886400:05:001:0044 (33,7 га) та розроблення технічної документації із землеустрою щодо їх поділу, Ставненська сільська рада своїм рішенням №918 дала ТОВ «Вітряний парк Турянський» не так давно – 22 серпня 2025 року.
ТОВ «Вітряний парк Турянський» одна з двох компаній з орбіти «Вітропарків», що почала будувати ВЕС на полонині Рівна до отримання позитивного висновку з ОВД.
Перед цим, у грудні 2024 року, сільрада стала замовником двох детальних планів будівництва вітроелектростанцій – «Полонина Руна» та «Гора Гостра». Ще раніше, у травні минулого року, детальний план замовили для будівництва об’єкту «Установка виробництва електроенергії Лютянського ГР». Певно, йдеться про гору Лютянська Голиця, яка теж є у планах будівництва вітропарків.
На сьогодні у Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки відсутня інформація про звіт з СЕО до містобудівної документації. Отже, його громадське обговорення ще не проводилось. У той же час єдиними хто подавав зауваження до обсягу СЕО були департаменти екології та охорони здоров’я Закарпатської ОВА.
«Українська природоохоронна група» звернула увагу, що ця частина полонини Рівна залишалася «не пошкодженою метастазами фундаментів вітряків» через те, що вона знаходиться в межах іншої громади — Ставненської. «Повідомлень про початок будівельних робіт зі спорудження фундаментів ще немає. Але враховуючи, що на решті Руни фундаменти були споруджені без проходження процедури ОВД, не виключаємо, що і тут підуть тим самим шляхом. Ми будемо слідкувати за ситуацією», – додають природоохоронці.
Колаж з мап, наданих «УПГ», де видно території на полонині Рівна та горі Гостра, що входять до Ставненської сільради
Колаж з мап, що показує землю на полонині Рівна, що фігурує у рішенні сільради і у контексті повідомлення планованої діяльності ТОВ «Вест-Інвес Енерджі»
За даними аналітичної системи «You control», ТОВ «Вест-Інвес Енерджі» зі статутним капіталом 100 тис. гривень створене три місяці тому, у липні 2025 року і зареєстроване у селі Волосянка Ужгородського району. Уповноваженою особою і кінцевим бенефіціаром значиться Пятнова Яна Володимирівна.
У застосунку «Getcontact» контактний номер ТОВ «Вест-Інвес Енерджі», зокрема, вказує на зв’язок Яни Пятнової з банками «ПУМБ», «Укрбізнесбанк», «Ощадбанк». Також є підпис «Яна Френдлі», що може вказувати на той чи інший зв’язок із ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі», – компанії з орбіти «Вітропарків» екснардепа Максима Єфімова та бізнесмена вірменського походження Едуарда Мкртчана, яка також дотична до проєктів будівництва ВЕС на високогір’ї Карпат.
Портал «Zaхіd.net» пише, що у 2015-2020 роках людина з таким ПІБ (Пятнова Яна Володимирівна – ред.) була відповідачем у справі про стягнення боргу за кредитним договором із нині збанкрутілим донецьким банком «Український бізнес банк», що входив до сфери впливу колишнього голови НБУ та представника «команди Януковича» Сергія Арбузова. Яна Пятнова заборгувала фінансовій установі понад 230 тис. гривень.
ДО ТЕМИ:
Ціна кіловата – Українські Карпати. Сім високогірних хребтів хочуть забудувати вітряками
Територія України під час війни буде використовуватися країнами Європи як "зелена батарейка": ГО "Зберегти Пікуй" про загрозу знищення унікальних природних ландшафтів Карпат
(Не)зелена енергетика?
Закарпаття втрачає туристичний потенціал через рішення про будівництво вітряків – експерт
Після полонини Рівна краматорські "релоканти" беруться знищити вітряками Верховинський Вододільний хребет (ФОТО)
Зелений водень для Європи ціною унікального високогір’я Українських Карпат?
Знищити не можна зберегти
Олена Мудра, "Закарпаття екологічне"
28 жовтня 2025р.
