Верховна Рада України чекає на розгляд законопроєкту №13037, який вносить зміни до дисциплінарного статуту і статуту внутрішньої служби ЗСУ й передбачає дотримання гендерної рівності й заборону дискримінації. Про це 14 квітня у Facebook повідомила голова комітету Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку й містобудування, очільниця “Слуги народу” Олена Шуляк, яку цитує сайт партії.
Вона зазначила, що зброя в руках не захищає жінок від упереджень чи замовчаного насильства. За словами Шуляк, такі випадки є і вони непоодинокі.
“Однак правоохоронні органи, які розслідують справи про сексуальне насилля в армії, не ведуть статистичних даних. Утім, за словами громадських і правозахисних організацій, які фіксують звернення на гарячу лінію про випадки сексуального насилля, кількість таких звернень збільшилася. Так, за результатами опитування правозахисної організації “МаршЖінок”, із 46 жінок у ЗСУ лише 12 повідомили б про те, що стали свідками вчинення насилля. Серед іншого, жінки бояться засудження й нав’язування ролі “сама винна”, – розповіла Шуляк.
Вона пояснила, що в Міноборони створено відповідну міжвідомчу робочу групу, однак для вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії виявам дискримінації та сексуальним домаганням потрібен окремий документ.
За словами Шуляк, законопроєкт №13037 передбачає, що:
- дисципліна – це і про гідність. Тепер поняття військової дисципліни містить дотримання гендерної рівності й заборону дискримінації;
- чітка заборона дискримінації. Військовослужбовці не мають права на дії чи висловлювання, що принижують за статтю, вірою, переконаннями чи містять сексуальні домагання;
- командир має діяти негайно. У випадку насильства чи спроби його вчинення – негайне втручання і, за потреби, затримання винного;
- усування через недбалість. Якщо бездіяльність командира чи військового призвела до насильства – це підстава для відсторонення;
- розслідування – не для галочки. Тепер їх ініціюють не лише командири, а й уповноважені з гендерної рівності;
- у складі комісій – не лише психологи, а й профільні фахівці;
- захист для тих, хто не мовчить. Ніхто з осіб, які повідомили про домагання чи дискримінацію, не буде покараний, звільнений чи заляканий;
- можна звертатися напряму. До командира, служби правопорядку або державних органів – без страху, без фільтрів;
- обов’язок повідомляти. Якщо став свідком або дізнався про насильство – зобов’язаний повідомити уповноваженій посадовій особі.
“Упровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню рівня дисципліни й безпеки у військовому середовищі, а також захисту прав і гідності військовослужбовців незалежно від статі”, – ідеться в пояснювальній записці законопроєкту.
Контекст
У червні 2024 року заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова заявляла, що жінки часто обирають не ті професії, “які вважають жіночими за замовчуванням”, і в ЗСУ є проблеми із просуванням жінок по службі.
Станом на 27 вересня в лавах ЗСУ перебувало 68 тис. жінок, 48 тис. із них – військовослужбовиці, зазначали в Міністерстві оборони України.
