Селище Гурзуф у Криму. Getty Images
Скільки караїмів сьогодні лишилося в Україні та світі?
Коли ми говоримо “караїми”, то треба уточнювати — кримські караїми. Бо є ще релігійні караїми — це інше, вони до Криму мають дуже опосередковане відношення, але хочуть скористатися законом про корінні народи. А от саме кримські караїми як народ у тій формі, в якій існують зараз, зародилися на території Криму. Ми — продукт землі й любові Криму.
Як караїми опинилися у Галичині, на Волині, в Литві та Польщі — історія складна. Наприклад, у Луцьку караїмів дуже поважають, там вони на своєму, так би мовити, п’єдесталі. Там є Караїмська вулиця, колись діяла Караїмська кенаса, була громада — невелика, але помітна. Є така версія, що литовський князь Вітовт після походу на Крим, коли здобув перемогу над Кримським ханством, забрав із собою полонених — серед них були й караїми. Кажуть, що частину з них він поселив у Луцьку, іншу — у Тракаї (нині це місто в Литві). Наскільки це достовірно — не впевнений. Взагалі, коли говоримо про караїмську історію, то небагато що можна сказати на сто відсотків.
У Галичі була велика караїмська громада, здається, до 80 родин. Вони притримуються легенди, що якийсь із галицьких королів вирішив розбудовувати економіку й, дізнавшись про талановитих фінансистів-караїмів із Криму, домовився з кримським ханом: мовляв, я тобі щось дам, а ти мені — караїмів. І оселили їх у Галичі: одна половина села — місцева, інша — караїмська. Караїми взялися за фінанси й підняли економіку. Чи було так насправді — не знаю. Але це гарна історія.
Щодо Польщі — караїми там опинилися переважно після Другої світової війни. Загалом ми не постраждали від Голокосту так, як євреї. По-перше, у нас був дуже розумний голова народу — Серая Шапшал. У часи окупації він особисто пішов домовлятися з расовим бюро МВС Третього рейху. Наскільки я чув, він показав якийсь череп, доводячи, що ми не євреї, а тюрки. Мовляв: “Так, у нас є щось схоже — ми визнаємо пророків, пам’ятаємо Ісуса, маємо зірку Давида, але це декоративне. Ми — не євреї”. І у нього вийшло.
Хоча були окремі випадки вбивств — караїмів могли сплутати з євреями через зовнішність: довгі носи, бороди, обличчя. У моїй родині, наприклад, двоє чоловіків були розстріляні в Кезлеві, але вони були військовими Червоної армії, тому причина була не в етнічності.