Квитки на низку потягів — лише через “Дію”. Укрзалізниця оголосила про новий раунд боротьби з перекупниками.
Зокрема, обіцяють посилити контроль документів під час посадки пасажирів. А головне — запровадити купівлю квитків лише після авторизації у застосунку. Як діятиме ініціатива та чи всім припала до душі — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Воєнізована охорона та зміни на п’яти маршрутах
24 липня Укрзалізниця повідомила, що прискіпливіше ставитиметься до перевірки документів під час посадки пасажирів у поїзди. “На станціях вибірково працюватимуть групи воєнізованої охорони; поїзні бригади отримали додаткові вказівки щодо ретельної звірки даних”, — йшлося на сторінці Укрзалізниці у соцмережі.
А вже наступного дня у компанії заявили — з 1 серпня, аби купити чи повернути квитки на певні внутрішні поїзди, пасажири повинні верифікуватися через “Дію.Підпис”. Раніше таке підтвердження особи було потрібне лише для міжнародних рейсів. Наразі ініціатива буде працювати у тестовому режимі та стосуватиметься лише кількох рейсів:
№105/106 Одеса — Київ;
№91/92 Львів — Київ;
№29/30 Київ — Ужгород;
№12 Львів — Одеса;
№27/28 Київ — Чоп.
Придбати квитки на ці потяги у касах буде неможливо.
У компанії додали, що нові правила не торкнуться рейсів зі спецрезервом квитків для військовослужбовців. Захисники і захисниці надалі зможуть бронювати та купувати через спеціальний сервіс Укрзалізниці та через Армія+.
“Бабуся не має шансів проти перекупників”
Ініціатива викликала чимало питань та обговорень у соцмережах, тож у суботу вже голова правління Укрзалізниці Олександр Петровський пояснив детальніше мотиви нововведень. За його словами, серпень традиційно буде найпіковішим сезоном масових перевезень, зокрема, у понад 10 разів зросте кількість дитячих груп. “Ми прагнемо, щоб за такого шаленого дефіциту наші пасажири могли купувати квитки напряму в офіційних каналах продажу. За них все одно буде “битва”, але принаймні вона має бути чесною — між реальними пасажирами, а не з “перекупами”, які пробують вихоплювати квитки заздалегідь на популярні напрямки, а потім перепродають, “фотошоплять” туди імена покупців та продають за 3-4 номінали”, — зазначив Петровський.
Тож, на його думку, єдиний спосіб боротьби з спекулянтами — цифровий. Очільник залізниці навіть запропонував клієнтам парі “Вкажіть акаунт перекупа, який нібито пропонує квитки з валідацією в “Дії”, скиньте відповідні скріншоти, спробуйте взяти успішно такий квиток — якщо вийде, я особисто відшкодую вам подвійну вартість такого квитка! Пропоную легко, бо випадки махінацій при валідації з “Дією” насправді дуже поодинокі”, — йдеться на сторінці Петровського.
Відповів і на закиди, що не всі українці мають смартфони із встановленою “Дією”. “На всі з цих рейсів є альтернативи і шалений попит, тож розповіді про дискримінацію “бабусь із кнопковим телефоном” — профанація. Жодна така бабуся, на жаль, не має шансів проти перекупів виграти онлайн-битву за квитки й залишиться без них. А так — є шанс принаймні, що онук чи онучка чесно куплять квиток”, — заявив очільник Укрзалізниці.
Порушення одразу кількох статей Конституції
Тим часом громадська організація “Мінзмін” побачила в ініціативах Укрзалізниці порушення одразу кількох статей Конституції. Зокрема, ст. 33, яка гарантує право на свободу пересування. “Запровадження обов’язкової верифікації через єдиний цифровий інструмент фактично створює бар’єри для частини громадян, які не можуть або не бажають використовувати цифрові сервіси. За відсутності належної альтернативи (касового обслуговування), це обмежує фізичну можливість скористатися транспортом”, — йдеться в дописі ГО.
Також нововведення порушує принцип недискримінації (ст. 24 Конституції України). Адже, на думку “Мінзмін”, нововведення позбавляє однаково доступу до транспортних послуг літніх людей, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, внутрішньо переміщених, а також тих, хто свідомо уникає цифрової ідентифікації.
Громадська організація звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з пропозицією альтернативних рішень. Зокрема, радять зберегти можливість купівлі квитків у касах, надати альтернативу для тих, хто не користується “Дією” — наприклад, верифікацію через документи чи мобільних операторів. А ще провести публічне обговорення з правозахисниками, цифровими експертами та омбудсманом.
