Художник Андрій Коцка на початку 1940 х років.
З собою на Ужанську Верховину вчитель, окрім художницького реманенту, прихопив і фотокамеру. Завідувачка Меморіального будинку-музею народного художника України Андрія Коцки в Ужгороді Олена Мясіщева у передмові до альбому про його життя та творчість згадує, що в міжвоєнний період XX століття молодий художник щиро захопився фотографією:
«З великою насолодою він не тільки фотографує, але й сам обробляє світлини. Фіксує на камеру життя селян, красу природи. Багато фотографій, які зберігаються в фотоархіві митця, дають змогу побачити реальний, неприкрашений побут краян очима Андрія Коцки. Через усе життя Андрій Андрійович проніс любов до фотографії. Це допомогло йому відновлювати події та деталі, які з часом забувалися протягом 60-річного творчого шляху».
