Закарпатська область залишається одним із найбільш стабільних, але водночас соціально напружених регіонів України. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення Інституту Центральноєвропейської Стратегії (ICES), які були представлені на 6-му форумі Re:Open Zakarpattia.
Опитування тривало з 17 по 28 жовтня 2025 року серед 1002 респондентів, з яких половина — представники національних меншин області. Детальніше на результатах дослідження зупинилася Поліна Бондаренко, соціологиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
Понад 60% мешканців Закарпаття вважають ситуацію в області спокійною або благополучною, хоча кожен третій опитаний оцінює її як напружену. При цьому 54% жителів вважають, що ситуацію контролює центральна влада, а стільки ж — місцеві органи самоврядування. Однак близько 22% вказали на вплив кримінальних груп, по 20% — ТЦК та правоохоронні органи.
Майже 40% опитаних назвали корупцію найсерйознішою проблемою області. Найбільш корумпованими сферами жителі вважають сферу загальної військової мобілізації (64%), митницю (57%), судову систему (40%) та правоохоронні органи (36%).
Більшість закарпатців бачать вихід у посиленні кримінальної відповідальності за корупцію (53%) та оновленні кадрів у владі. Водночас понад третина вважає, що варто розвивати цифровізацію та прозорість, щоб запобігти корупційним практикам.
Головною вимогою до центральної влади респонденти назвали створення сприятливих умов для іноземних інвестицій (45%) та розвиток підприємництва. Понад 53% жителів області вважають, що кошти місцевих бюджетів слід спрямовувати на економічне відновлення та створення нових робочих місць.
У структурі регіональної економіки найперспективнішими напрямками мешканці бачать туризм (64%), аграрний сектор та переробку (59%), деревообробку (33%) і транскордонну логістику (32%).
Понад 40% закарпатців повідомили, що останнім часом відчувають надію, хоча третина зізнається у втомі та напруженості. Близько 17% визнають, що переживають гнів або роздратування, а менше 5% оцінюють свій психологічний стан як «дуже поганий».
Дослідження окремо аналізує думки представників угорської, ромської, румунської та словацької громад. За даними дослідження, 41% меншин підтримують ідею подвійного громадянства, 23% — виступають за розширення повноважень місцевих рад, а 13,8% вважають, що Закарпаття має отримати статус автономного округу.
Водночас 31,6% представників меншин визначають себе передусім як громадяни України, а 21,8% — як представники свого етносу.
У дослідження піднімалася проблема ставлення до ВПО. Дані дослідження фіксують і соціальну напругу у ставленні до переселенців. 41% місцевих жителів ставляться до ВПО гірше, ніж до місцевих, переважно через економічну конкуренцію та нерівність у добробуті.
21% респондентів вважають політику Угорщини щодо підтримки угорської меншини дружньою допомогою, ще 38% — позитивною за умови координації з Києвом. Водночас 15% переконані, що така політика послаблює українську ідентичність, а 5% — що може бути підготовкою до анексії.
Щодо джерел інформації, звідки закарпатці черпають новини, більший відсоток 47% — з телемарафону “Єдині новини” (47%), інтернет-сайтів (42%), YouTube (36%) і Facebook (34%). Серед нацменшин значну роль відіграють родинні зв’язки (58%) та іноземні ЗМІ (до 30%).
Це соціологічне дослідження було проведено в рамках нідерландсько – словацько- українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
Джерело: http://uzhgorod.net.ua/news/191038
