Закарпатські мажоритарники. Суспільне Ужгород
Із шести мажоритарників із Закарпаття п'ять проголосували "за" та один не голосував за прийняття правки щодо забудови Карпат вітряками без оцінки впливу на довкілля.
Результати оприлюднили на сайті ВРУ.
Як голосували закарпатські мажоритарники:
— Віктор Балога (позафракційний) — не голосував;
— Михайло Лаба ("Слуга народу") — за;
— Василь Петьовка ("Довіра") — за;
— Роберт Горват ("Довіра") — за;
— Валерій Лунченко ("Довіра") — за;
— Владіслав Поляк ("Довіра") — за.
Верховна Рада не прийняла правку щодо забудови Карпат вітряками без оцінки впливу на довкілля. Для прийняття не вистачило одного голосу: 225 депутатів проголосували "за", семеро проголосували "проти", 44 народні обранці "утрималися", ще 48 не голосували.
Верховна Рада прийняла закон №13174: що він передбачає
8 жовтня парламент прийняв закон №13174 щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомості, зруйнованих внаслідок бойових дій, повідомили у Telegram-каналі Верховної Ради.
Що передбачено Законом:
- Без земельних торгів: колишні власники зруйнованих будівель або їхні спадкоємці зможуть отримати ділянки у власність;
- Під час дії воєнного стану + протягом 5 років після його припинення або скасування — передача землі (у власність чи користування), зміна цільового призначення без обов’язкового розроблення містобудівної документації, за умови, що цільове призначення відповідає призначенню об’єкта до руйнування;
- Звільнення від орендної плати для дипломатичних установ у випадках, передбачених міжнародними договорами;
- Можливість змінювати розміри охоронних зон магістральних трубопроводів;
- Уточнення статусу ставків як водних об’єктів місцевого значення;
- Спрощення екооцінки під час воєнного стану для об’єктів оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.
Що відомо про забудову Карпат вітряками
У травні 2025-го близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінка впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
Читати ще
Читати ще
“Зелена енергія” не може бути зеленою, якщо знищує природу”, — Оксана Станкевич-Волосянчук про вітряки на Закарпатті
У серпні у Жденіївській сільраді на Закарпатті проголосували за те, щоб виділити 216 гектарів землі під забудову вітряками. Йдеться про ділянки між населеними пунктами Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець.
"Верховинський Вододільний хребет слугує водорозділом басейну річки Тиса та басейну річки Вісла. Він оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду. Туди немає автомобільних доріг, лише піші стежки. Йдеться не просто про знищення цінних субальпійський екосистем, знищення лісів і пралісів унаслідок прокладання доріг. Йдеться про знищення рельєфу, знищення кам’янистого гребеня", — написали на Facebook-сторінці у ГО "Екосфера".
У Нижньоворітській громаді до місця будівництва першої вітрової електростанції у серпні доставили лопаті для нової вітроустановки потужністю 5,2 МВт. Довжина кожної лопаті становить 78 метрів, вага — 28 тонн. Першу вітрову електростанцію на території громади запустили у серпні 2024 року. Її побудувала компанія, яку релокували з Краматорська Донецької області.