Очільники Гуцульської республіки — Іван Климпуш, Василь Климпуш, Дмитро Німчук та Дмитро Климпуш. Колаж: Закарпатська краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького | сайт
Процес політизації громадян регіону був цілком закономірним явищем і мав перший практичний наслідковий вияв у проголошенні самостійності Гуцульської республіки та проведенні першого в історії Закарпаття всенародного конгресу (з’їзду) – Хустського форуму.
Проголошення самостійності Гуцульської республіки відбулося у селищі Ясіня 8 січня 1919 року й на практиці довело всю рішучість і цілеспрямованість українського політичного руху в регіоні.
А хід і результати Хустського форуму 21 січня 1919 року підтвердили політичну волю більшості місцевих жителів на возз’єднання з усіма українськими землями, що з піднесенням сприймали українські політичні лідери в Станіславові та Києві. Саме тут, із вуст представників Народних рад Закарпаття (представницький форум зібрав 420 делегатів і близько тисячі гостей) прозвучало звернення до українців із закликом до єдності народу по обидва боки Карпат, зазначає Маріан Токар.
Цим подіям передували складні внутрішньо- і зовнішньополітичні дії. Капітуляція Австро-Угорщини в Першій світовій війні, розпад її як єдиного державного організму створили сприятливі умови для активізації таких національно-визвольних змагань.
Пробуджені подіями в Європі, деякі місцеві лідери стали вимагати возз’єднання по той бік Карпат у єдиній соборній незалежній національній державі, зазначає історик.
Перш за все, позитивним явищем, який вплинув на становлення республіки в Ясіня було проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) 19 жовтня 1918 року. Цей факт надав патріотичного піднесення всім українцям різних територіальних об’єднань. По-друге, впевненості в своїх діях гуцулам надавала консолідація тих Народних рад Закарпаття, які виступали вісниками проукраїнської орієнтації в регіоні.
