Вербна неділя у 2025 році припадає на 13 квітня. Це свято має глибоке символічне значення, що збереглося ще з часів перших християн, і в Україні пов’язане з народними традиціями.
Що обов’язково потрібно зробити цього дня, чого робити не варто, та які традиції залишаються актуальними й сьогодні, розповідає РБК-Україна.
Історія та значення свята
Вербна неділя – це спогад про вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його пальмовими гілками. Тому свято також називається – Вхід Господній в Єрусалим.
В українській традиції пальми символічно замінює верба – перше весняне дерево, яке “прокидається” і є символом життя та оновлення. В багатьох країнах цю неділю називають саме пальмовою, бо гілками пальми була дорога, якою прямував Ісус.
В Україні, а також у всіх інших слов'янських країнах пальми не росли, то символом, який означає перемогу та життя, обрали вербу.
Традиції Вербної неділі
На Вербну неділю у храмах та церквах проводять святкову службу і освячують невеличкі букетики з гілками верби. Також ставлять свічки за здоров'я близьких та моляться.
Гілочками верби легенько стукають потім одне одного зі словами: “Не я б'ю – верба б'є”.
Гілочками прикрашають будинок, освячені верби зберігають протягом року, бо ці гілки вважаються потужним оберегом. Вербу також підкладають у воду або корм тварин – щоб захистити їх від хвороб.
Ще вербні гілочки використовують для миття дітей, або додають їх у воду для вмивання стареньких та немічних – у давнину вірили, що ці гілочки цілющі.
З Вербної неділі починається приготування до Великодня.
Що не можна робити на Вербну неділю
- Працювати фізично – особливо шити, різати, прати
- Сваритися, з'ясовувати стосунки
- Ігнорувати богослужіння – для вірян
- Викидати освячену вербу – її спалюють або зберігають
- Не можна їсти м'ясо, молочні продукти, яйця та іншу їжу тваринного походження, оскільки ще триває піст.
- На Вербну неділю не проводять обряди хрещення та вінчання
- Забувати про зміст та важливість свята – це не лише “обряд з гілками”, а частина Великоднього циклу
