Туристи над селом Синевир, 1937 рік. Фото Тьорьока Дьєнґівера, Fortepan
Синевир – це прекрасна відправна точка для походів до мальовничих долин, що простягаються до польського кордону, де у диких хащах заховані “клявзи”. Клявзи – гірські водосховища на річках, своєрідні маленькі долинні греблі, в яких вода утримується влітку, коли підкарпатські річки маловодні.
На Підкарпатті саме річки є основним шляхом для транспортування деревини з лісів. У зимовий період лісоруби тягнуть величезні колоди кіньми до річок, а навесні з цих колод складають плоти.
Коли плоти готові, шлюзи клявз відкривають, і вода з шаленим гуркотом мчить вниз. Плотогони спускають пліт за плотом й сплавляють їх за течією. Це важка, небезпечна робота, й багато людей гине, коли плоти мчать вниз по ріці з великою швидкістю. Горе тому плоту, який вдаряється об перешкоду й розсипається на хвилях. Він не тільки розбивається, але й стає страшною перешкодою для інших плотів. Утворюється затор, плоти врізаються один в одного. Таким чином завдаються великі збитки лісовому господарству, а нерідко трапляється й загибель людей.
