Зараз Віктор Суліма подався на обласний грант на ветеранський бізнес − 200 тис. гривень. У планах відкрити майстерню для виготовлення сувенірів: «Це має бути саме ветеранський, соціально-адаптаційний бізнес: працюватимуть ветерани, допомагатимемо військовим, братимемо участь у різних заходах».
Вже знайшов потрібне приміщення в одному з гаражів, де планує поставити сучасне обладнання, зокрема лазерний гравер, який коштує близько 60 тис. грн, щоб випалювати на виробах надписи.
«Одного фахівця гарантовано візьму на офіційну, постійну роботу. Він сам художник, ми вже трохи співпрацюємо. А інших хлопців буду підтягувати – бо знаю, що багато з них мають різні ідеї, що можна зробити із цих залишків війни. Навіть є хлопці, які розмальовували тубуси та гільзи і їх потім теж виставляли на аукціони. Тому, думаю, навіть охочі просто повозитися з чимось подібним знайдуть своє місце», − розповідає захисник.
Однак і тут ветеран стикнувся з формальностями, які не враховують життєві обставини.
«Навіть із цим проєктом на грант. Я, перепрошую, розумна людина, і себе за дурня не вважаю. Дружина в мене – начальник Департаменту туризму в облдержадміністрації, теж розбирається у документах. Ми з нею більше двох тижнів ламали голову, як правильно заповнити їхні вимоги. Вони просять від виробника сувенірів подати конкретні цифри: скільки я зможу виробити, скільки зможу продати – і на рік наперед. А як це зробити? Сьогодні я можу виготовити 50 брелоків, а за місяць не продати жодного. Але їм треба точні цифри. Кажуть: «Дайте цифри, дайте цифри». Звідки їх узяти? Я можу написати умовні, але це ж буде брехня», − ділиться він.