В Україні більшість областей названо за їхніми головними містами, але Закарпатська область є одним із двох винятків.
Лише Волинська та Закарпатська області мають назви, які не відповідають назвам їхніх обласних центрів. За логікою, Закарпатська область могла б називатися Ужгородською, якби дотримувалася загального принципу найменування.
Український історик Сергій Плохій у своїй книзі “Брама Європи” пояснює, що така назва зумовлена історичними особливостями та географічним розташуванням регіону. За його словами, Закарпаття – це край із багатою та різноманітною культурною спадщиною, який протягом століть перебував під владою різних держав, включаючи Угорське королівство, Австро-Угорщину, Чехословаччину, Карпатську Україну та СРСР.
Історик зазначає, що термін “Закарпаття” виник як географічне визначення “земель, розташованих за Карпатами”, з погляду Наддніпрянської України. Ще до того, як Ужгород став головним адміністративним центром, цей регіон вже мав усталену назву та власну ідентичність.
Наприклад, у складі Чехословаччини регіон офіційно називався “Підкарпатська Русь”, що підкреслює важливість географічного, а не адміністративного фактора у його назві.