Зараз у військовослужбовиці друга ротація, на стабпункті. Поруч – багато жінок, переважно медичних сестер, які самовіддано працюють для порятунку, збереження країни. Наталія захоплюється їхньою витримкою, професіоналізмом і тим, як у жахітті війни вдається зберігати жіночність. На запитання про те, як збільшити кількість жінок у ЗСУ та чи потрібно, відповідає:
– Якщо жінка вирішила піти служити, то її вже ніщо не зупинить. Знаю з власного досвіду і досвіду тих посестер, з якими доводиться ділити воєнні будні. Мотивація у жінок дуже висока. Вдале рішення – дозволити бригадам напряму працювати з мобілізованими. Психологічно набагато легше, коли ти точно знатимеш, що потрапиш у той підрозділ і на ту посаду, яку хочеш, а також відкриті відомості про вакансії, про заробітну плату та інші переваги служби. Але мені здається, що жінки, які ухвалюють рішення приєднатися до війська, все ж більше керуються саме патріотичними намірами.
Марія Семенюк: “Відповідальність жінок в тилу і на фронті така ж, як і у всіх свідомих громадян України”
Патрульна поліціянтка, а нині інспекторка медичної роти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції України Марія Семенюк зізнається, що проблеми Закарпаття їй трохи складно оцінювати, бо вже два роки вона не в Ужгороді. Загалом намагається стежити за життям регіону і міста та радіє позитивним змінам:
