Про мотивацію і фінансування
Освітяни розповідають, що раніше угорськомовну частину школи підтримували угорські благодійні організації та уряд через різноманітні фонди. Та й взагалі до допомоги залучали всіх, до кого могли дотягнутись з угорського боку. Значна частина спонсорів чи благодійників самі знаходили школу та пропонували допомогу — від забезпечення канцтоварами до відшкодування коштів за харчування дітей. Це з одного боку сформувало впевненість у зовнішній підтримці, а з іншого — призвело до інертності батьків місцевих школярів.
У кожної з родин, які дають своїх дітей на навчання у класи із навчанням угорською мовою своя мотивація та пріоритети. Загалом це бажання зберегти свою ідентичність, зберегти знання мови, а подекуди й здобути його мало не «з нуля». Адже серед учнів є як діти з угорськомовних родин, так і з україномовних.
Для багатьох батьків важливим є й формат навчання та організація класів. Самі вчителі називають їх класами «сімейного» типу, адже в середньому тут навчаються 10-15 учнів, тоді як в основній школі 25-30, а часом і більше.
За словами Марії Кеслер, особливості угорськомовних класів дають більше простору і для вчителя використовувати різні методики. Особливо тут цінують STEM-освіту, елементи якої намагаються інтегрувати у заняття з різних предметів. Тобто коли вивчення предметів відбувається не окремо, а вчитель об’єднує елементи природничих наук, технологій, інженерії та математики через спільні проєкти та практичні завдання.
– Школи в інших областях вже давно працюють за STEM-програмами. Ще під час своєї роботи в департаменті освіти обласної адміністрації я спостерігала, як передові закарпатські школи також працюють в цьому напрямку. А тут такого не було. Але з часом молоді педагоги отримали у своє педагогічне навантаження ці предмети, а цьогоріч до 10-річчя STEM-освіти в Україні ми наважились взяти участь у всеукраїнському конкурсі, інтегрувавши в заняття всі класи, включно з угорськомовними початковими.
Адаптація та професіоналізація навчання
Якщо зараз ситуація щодо мови навчання в регіонах зі значною часткою національних спільнот вже більш-менш вирівнялась, то до 2020 року відбувався доволі складний період адаптації до збільшення частки навчання українською мовою.
Однак якраз у тих школах, де серйозно підійшли до організації навчання на основі білінгвального викладання, раніше пропонований процес адаптації змін до освітнього закону 2017 року (який, до слова, так ніколи й не вступив у дію), за яким залежно від класу навчання мали вводитись 20%-40%-60% вивчення предметів українською мовою, виявився не таким актуальним. Адже тут двомовне викладання предметів дозволило учням сприймати нову інформацію рідною для себе мовою, паралельно закріплюючи її відтворення та застосування на практиці українською.
– Ця «відсотковість» у викладанні предметів українською важче могла сприйматись у школах, де навчання велось мовою нацменшин повністю. Але з досвіду, наприклад, в загальноосвітній школі №10 в Ужгороді (Ужгородський ліцей ім. Дойко Габора, – ред.), де навчання ведеться повністю угорською мовою, підійшли дуже грамотно до цих змін і відсотковість застосування української мови давали на легші для сприйняття предмети — мистецтво, музику, фізкультуру. Таким чином перехід з угорської на українську мову навчання відбувався поступово і легше, — розповідає Марія Кеслер.
Полегшити освітній процес, на думку освітянки, варто, підійшовши до навчання і до створення освітніх програм для нацспільнот локально. До прикладу, програму вивчення української мови потрібно сформувати так, аби її легше було сприймати, до прикладу, саме угорськомовному населенню регіону.
– Адже підручник, виданий для угорських шкіл не буде рівнозначно корисним для берегівських, виноградівських шкіл та водночас верхньотисянських. Однак для локалізації цих програм бракує кваліфікованих команд, адже вчителі настільки перевантажені різними поточними дрібницями, їм просто не вистачає ні часу, ні натхнення писати ті програми.
стр. 10 of 11
