До речі, що стосується забезпечення підручниками, то, за даними Закарпатської обласної військової адміністрації міністерство освіти повністю забезпечує ними такі заклади — від загальних предметів і до підручників з угорської мови та, наприклад, української мови для угорців. Заклад має змогу обрати собі авторів, які є на ринку в поточному році, подати заявку й отримати підручники їхнього авторства.
– Вибір підручників, за якими вестиметься навчання, залишається за самим вчителем-предметником. Той спостерігає за рівнем своїх учнів і обирає підручники залежно від їхньої здатності осилити ту чи іншу програму конкретного автора, — каже директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець. — Також ми додатково до основних підручників ввели цілу лінійку підручників для 1-6 класів, які нам передала Угорщина. Їх переклали з угорської та допомогли з грифуванням освітяни із Закарпатського угорського інституту, які є фахівцями в цьому напрямку.
На необхідності змін у програмах викладання для дітей з числа національних спільнот наголошує і директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА.
– Наведу приклад: 87% зареєстрованих учасників національного мультипредметного тесту позитивно складають іспит з англійської мови, натомість із української мови показник нижчий. Здається, — парадокс. А пояснення скоріш за все в тому, що методика викладання англійської мови краща. І ми працюємо зараз над усуненням таких розбіжностей, — зазначає Мар’яна Марусинець.
У перспективі в області працюють над забезпеченням продовжуваності освіти мовами національних спільнот — від дитячого садочка та школи, як в Ясінях, і до професійно-технічних чи вищих навчальних закладів.
В Ясінянській школі з-поміж учнів, які вирішили продовжити здобувати освіту угорською мовою, більшість вступають до угорськомовного ліцею в Тячеві [Тячівський ліцей з угорською мовою навчання імені Ш. Голоші, – ред.]. Там основною умовою навчання є володіння угорською мовою, але працюють вони і з україномовними дітьми. Цей ліцей готує переважно важливі робітничі та прикладні спеціальності.
Загалом же в Закарпатті діють 107 шкіл в 24 територіальних громадах, де навчання ведеться мовами національних меншин повністю або частково. Найбільше учнів навчається угорською мовою — майже 13 тисяч, румунською — 2,3 тисячі школярів, словацькою мовою — 114 учнів у одній школі в Ужгороді.
На думку Мар’яни Марусинець, майбутнє таких закладів, як і старших класів шкіл, у тому числі з навчанням мовами нацменшин, — за більшою професіоналізацією. Існуючі стандарти потребують приведення до європейських та поділу на академічний і професійний напрямки. Тоді рівна конкуренція між учнями та студентами може стати рушієм розвитку освіти.
Віталій Дячук,
аналітик Інституту Центральноєвропейської Стратегії
для Infopost.media
фото: Infopost та надані Марією Кеслер
