Якщо заплющити очі та прислухатись до розмов на місцевому ринку, то в «базарний день» можна відчути себе десь в Угорщині. Все через угорську мову частини місцевих жителів. Однак ліворуч височіє Говерла, біля неї Петрос, а поруч проїжджає автівка із червоно-чорним стягом на задньому склі. Це селище Ясіня — столиця Гуцульської республіки (це історична назва українського державного утворення, що існувало з 8 листопада 1918 по 11 червня 1919 року у межах сучасного Рахівського району зі столицею у Ясінях). І це улюблений суспільний ландшафт, яким за нагоди хизуються місцеві мешканці. Дослідження проводить Іnfopost.
Може виглядати як парадокс чи навіть феномен, але саме тут, в Ясінях, не просто мирно і як добрі сусіди, але й історично та природньо живуть поруч гуцули з дуже сильною україноцентричною ідентичністю та угорці, які оселилися тут, неподалік витоку річки Тиса, ще в ІХ столітті.
Селище Ясіня має свої історичні єврейську, румунську, чеську та навіть свою угорську версію назви, — Körösmező. Вимовляється «Кьорьошмезо», та тлумачиться як «луки/поля поміж ясеневих лісів».
При цьому, як наголошують у приватних розмовах місцеві, — як угорці, так і гуцули-українці, — обидві громади інтегровані у єдиний місцевий контекст. І це зовсім інший контекст поліетнічності та угорської ідентичності в Закарпатті, ніж зазвичай обговорюється в публічному дискурсі переважно на прикладі Берегівщини чи Виноградівщини. І цей контекст ми спробуємо пояснити у цій статті.
На жаль, з року в рік угорську мову на вулицях Ясіня стає чути суттєво менше. Водночас багато місцевих родин, насамперед, зі змішаних шлюбів, намагаються зберігати свій зв’язок з угорською нацією попри те, що в повсякденному житті послуговуються більше українською мовою. Допомагають їм у цьому «угорський» дитячий садок та угорськомовні класи в одній з місцевих шкіл — загальноосвітній школі №1.
