Підтверджує слова вчительки й директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець. Середовище, на її думку, є одним з ключових факторів, які впливають на володіння рідною мовою, мовою навчання та загалом успішність.
– Важливо враховувати вплив того середовища, в якому виховуються діти в Закарпатті. Це багатомовне середовище, де часто в побуті переважає діалектний говір і через це дитина як чує, так і пише. Тобто помилки трапляються не обов’язково тому, що дитина виховується в угорськомовній сім’ї, а тому, що вона чує і розмовляє вдома «по-перечинськи», «по-ясінськи» тощо. Звісно, що тут є і роль вчителя, бо якщо він стає для дитини еталоном для наслідування, то це впливатиме й на мовному рівні.
Марія Кеслер підкреслює відмінність між громадами Верхньотисянського регіону та Берегівщиною чи селами Ужгородського району й тим, що в останніх усвідомлення важливості володіння державною мовою для свого ж майбутнього прийшло останніми роками. Тож тепер і там учні дедалі частіше обирають вступ до українських вищих навчальних закладів. Та все-одно залишається високий відсоток тих, хто обирає вищу освіту в Угорщині.
Попри низькі цьогорічні результати національного мультипредметного тесту та стереотипність щодо впливу на загальний рівень успішності учнів зі шкіл з мовами навчання національних спільнот рейтинг шкіл України показує й позитивні приклади. Так, Пийтерфолвівський ліцей з угорською мовою навчання став 50 з 250 навчальних закладів області, а Ужгородський ліцей імені Дойко Габора зайняв 21 місце серед шкіл Ужгорода.
– На мою думку, важливим, у тому числі в освіті мовами нацменшин, є принцип змагальності. Тому ми активно просуваємо «олімпіадний» рух. Наприклад, ми маємо двох призерок зі шкіл Берегова, які отримали перше місце на Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, — зазначає Мар’яна Марусинець. — Щороку ми проводимо олімпіади з мов національних спільнот — минулоріч була словацька мова, цього року олімпіада з чеської. Перше місце на олімпіаді зі словацької мови здобув учень школи, де словацька вивчається тільки як факультатив (таких шкіл в області 13). Це дуже мотивує дітей, для яких ці мови є мовами спілкування і створює конкуренцію між ними.
Принцип змагальності використовують вчителі й у інших видах позашкільної діяльності, наприклад, у написанні та реалізації проєктів. Це і міжнародні екологічні ініціативи на кшталт «П’ять країн — одна ріка», і участь у шкільному громадському бюджеті (це своєрідна демократична лабораторія у мініатюрі, де учні стають не просто споживачами освіти, а її співавторами, на конкурсній основі отримуючи фінансування для власноруч написаних проєктів). Тому часом виникає питання, чи не складно дітям, які навчаються угорською, брати участь у конкурсах чи написанні проєктів українською мовою.
